Вікіпедія

Ніколь Гарсія

французька акторка, кінорежисерка та сценаристка

Ніко́ль Гарсія (фр. Nicole Garcia; нар. 22 квітня 1946, Оран, Алжир) — французька акторка, кінорежисерка та сценаристка. Багаторазова номінантка кінопремії «Сезар» та низки фестивальних кінонагород .

Ніколь Гарсія
фр. Nicole Garcia
Ніколь Гарсія на 67-му Каннському кінофестивалі, травень 2014-го.
Дата народження 22 квітня 1946(1946-04-22) (77 років)
Місце народження Оран, Алжир
Громадянство Франція Франція
Професія акторка, режисер, сценарист
Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Роки активності 1967 — наш час
Діти Пьєр Рошфорd і Frédéric Bélier-Garciad
IMDb ID 0305368
Нагороди та премії
«Сезар» (1980)
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Ніколь Гарсія у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гарсія.

Біографія ред.

Ніколь Гарсія народилася у місті Орані в Алжирі. Ще до закінчення нею середньої школи, з початком Алжирськї війни, у квітні 1962 році сім'я переїхала до Франції. У Парижі Ніколь поступила на юридичний факультет, паралельно закінчила акторські курси, а у 1967-му — Вищу національну консерваторію драматичного мистецтва. Кінодебют Ніколь Гарсії відбувся у 1968 році, в комедії Жана Жиро «Жандарм одружується» з Луї де Фюнесом у головній ролі.

Популярність Ніколь Гарсії принесла роль в історичному фільмі Бертрана Таверньє Нехай розпочнеться свято (1974). Головну роль уперше отримала у фільмі Допит з пристрастю (1977) режисера Лорана Еннемана. Пізніше знімалася у багатьох іменитих режисерів Франції.

У 1986 Ніколь Гарсія дебютувала як режисер, знявши короткометражний фільм «15 серпня», який було представлено на Каннському кінофестивалі. У 1990 році вона поставила драму «Вікенд на двох» з Наталі Бей, у 1994-му — стрічку «Улюблений син» з Жераром Ланвеном, який отримав за цю роботу премію «Сезар». Роль вдови-алкоголічки у кримінальній драмі Гарсії «Вандомська площа» (1998) принесла Катрін Денев премію Венеційського кінофестивалю.

На відміну від багатьох інших «акторів-режисерів», Ніколь Гарсія ніколи не знімалася у власних фільмах, проте продовжувала активно співпрацювати з іншими режисерами, а також активно працювати у театрі й на телебаченні.

Особисте життя ред.

Старший син, Фредерік Бельє-Гарсія (нар. 1965) — театральний режисер; молодший, П'єр Рошфор (нар. 1981) — кіноактор та співак, син Жана Рошфора.

Фільмографія ред.

Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Режисер Роль Примітки
1967 Хлопчики й дівчатка Des garçons et des filles Етьєн Пер'є Коко
1968 Жандарм одружується Le gendarme se marie Жан Жиро дівчина, що складає протокол
1971 Майстерність кохання — Еммануель та її сестри Faire l'amour: De la pilule à l'ordinateur Жан-Габріель Альбікокко)
1975 Нехай розпочнеться свято Que la fête commence Бертран Таверньє La Fillon
1976 Труп мого ворога Le corps de mon ennemi Анрі Верней Гелен Мальва
1976 Дуель (карантин) Duelle Жак Ріветт Жанна/Ельза
1976 Спочинок Calmos Бертран Бліє співробітниця лабораторії
1976 Допит з пристрастю La question Лоран Еннеман Аньєс Шарло
1978 Гульвіса Le Cavaleur Філіп де Брока Марі-Франс Премія «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану
1978 Метелик на плечі Un papillon sur l'épaule Жак Дере Соня
1979 Операція «Чудовисько» Ogro Джилло Понтекорво) Кармель
1980 Мій американський дядечко Mon oncle d'Amérique Ален Рене Жанін Гарньє номінація на премиію Сезар
1981 Одні та інші Les uns et les autres Клод Лелуш Анна Майєр телевізійний
1981 Вітчим Beau-père Бертран Бліє Мартін
1981 Що змусило тікати Давида? Qu'est-ce qui fait courir David? Елі Шуракі Анна
1982 Честь капітана L'Honneur d'un capitaine П'єр Шендерфер Патриція Карон
1983 Вулиця дзеркал Via deglio Specchi Джованна Гальярдо Франческа телевізійний
1983 Стелла Stella Лоран Ейнеманн Стелла
1983 Слова, щоб сказати Les mots pour le dire Жозе Пінейро Марі
1983 Офіціант Garçon! Клод Соте Клер
1985 Небезпека у будинку (Смерть у французькому саду) Péril en la demeure Мішель Девіль Julia Tombsthay номінація на премію Сезар
1986 Чоловік і жінка: через 20 років Un homme et une femme, 20 ans déjà Клод Лелуш Elle-même
1987 Світло озера La Lumière du lac Франческа Коменчіні Карлотта
1993 Для маленьких радощів Aux petits bonheurs Мішель Девіль Аріан
1995 Утікачки Fugueuses Надін Трентіньян Жанна
1999 Кеннеді і я Kennedy et moi Сем Карманн Анна Поларіс
2001 Викрадення для Бетті Фішер Betty Fisher et autres histoires Клод Міллер Марго Фішер Срібний Х'юго МКФ у Чикаго, премія Монреальського МКФ, номінація на премію «Сезар»)
2002 Трістан Tristan Філіп Гаррель мадам Дріант
2002 Крихітка Лілі La Petite Lili Клод Міллер Мадо Марсо
2002 Історія Мари та Жульєна Histoire de Marie et Julien Жак Ріветт подруга
2004 Не робіть цього Ne fais pas ça Люк Бонді Едіт
2004 Останній день Le dernier jour Родольф Марконі Марі
2008 Точно на південь Plein sud Себастьєн Ліфшиц мати
2008 Офіс Бога Les bureaux de Dieu Клер Саймон Деніз
2009 Одного дня у Версалі Bancs publics (Versailles rive droite) Бруно Подалідес дама на радіо
2013 Ти шануватимеш свою матір і свою матір Tu honoreras ta mère et ta mère Бріжит Руан Джо
2015 Чудові сім'ї Belles familles Жан-Поль Раппно у виробництві

Ролі у театрі (вибірково) ред.

Режисерські роботи ред.

Визнання ред.

Нагороди і номінації Ніколь Гарсія[1]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
1980 Найкраща акторка другого плану Гульвіса Перемога
1981 Найкраща акторка Мій американський дядечко Номінація
1984 Слова, щоб сказати Номінація
1986 Небезпека у будинку Номінація
1991 Найкращий дебютний фільм Вікенд на двох Номінація
1995 Найкращий дебютний фільм Улюблений син Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
1999 Найкраща режисерська робота Вандомська площа Номінація
Найкращий адаптований сценарій Номінація
2002 Найкраща акторка другого плану Викрадення для Бетті Фішер Номінація
2017 Найкращий фільм Ілюзія кохання Номінація
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий адаптований сценарій (спільно з Жаком Ф'єскі) Номінація
Премія Сан-Жорді (Каталонія, Іспанія)
1981 Найкраща акторська гра в іноземному фільмі Мій американський дядечко Перемога
Монреальський кінофестиваль
1985 Найкраща акторка Мій американський дядечко Перемога
2001 Найкраща акторка Викрадення для Бетті Фішер Перемога
Приз ФІПРЕССІ Перемога
Каннський кінофестиваль
1986 Золота пальмова гілка за найкращий короткометражний фільм 15 серпня Номінація
2002 Золота пальмова гілка Суперник Номінація
2006 Як каже Шарлі Номінація
2016 Ілюзія кохання Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах
1995 Кришталевий глобус Улюблений син Номінація
Кінофестиваль у Авіньйоні
1995 Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) Улюблений син Перемога
Венеційський кінофестиваль
1998 Золотий лев Вандомська площа Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
2001 Срібний Х'юго за найкраща жіночу роль Викрадення для Бетті Фішер Перемога

Громадська позиція ред.

У липні 2018 підтримала петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[2]

Примітки ред.

  1. ↑ Повний перелік нагород на номінацій Ніколь Гарсія [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)
  2. ↑ Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ніколь Гарсія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніколь_Гарсія&oldid=35146342