Нижній Струтинь

село в Івано-Франківській області, Україна

Нижній Стру́тинь (давніше Нижній Струтин) — село в Рожнятівській селищній громаді Івано-Франківської області.

село Нижній Струтинь
Церква у Нижньому Струтині. 1910 р.
Церква у Нижньому Струтині. 1910 р.
Церква у Нижньому Струтині. 1910 р.
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Рожнятівська селищна громада
Облікова картка с Нижній Струтинь, Івано-Франківська область, Рожнятівський район 
Основні дані
Населення 3023 (2001 рік)
Площа 21,173 км²
Густота населення 142,78 осіб/км²
Поштовий індекс 77620
Телефонний код +380 03474
Географічні дані
Географічні координати 48°56′26″ пн. ш. 24°06′57″ сх. д. / 48.94056° пн. ш. 24.11583° сх. д. / 48.94056; 24.11583Координати: 48°56′26″ пн. ш. 24°06′57″ сх. д. / 48.94056° пн. ш. 24.11583° сх. д. / 48.94056; 24.11583
Водойми Чечва, Сенева, водосховище
Найближча залізнична станція Рожнятів
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради смт.Рожнятів, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77600
Карта
Нижній Струтинь. Карта розташування: Україна
Нижній Струтинь
Нижній Струтинь
Нижній Струтинь. Карта розташування: Івано-Франківська область
Нижній Струтинь
Нижній Струтинь
Мапа
Мапа

CMNS: Нижній Струтинь у Вікісховищі

Розташування ред.

Розташоване на правому березі річки Чечви, за 3 км від районного центру і за 10 км від залізничної станції Рожнятів. Через село протікає потік Сенева. Поруч із селом розташований Чечвинський туфовий горизонт.

Історія ред.

На його території розкопано гончарну піч початку н. е. та могильник культури карпатських курганів. Виявлено також давньоруське городище. В 1912 році проводилися розкопки польським вченим І. Коперницьким, а у 1935 та 1937 рр. українським дослідником М. Ю. Смішком. На сьогоднішній день досліджено 16 із 46 курганів. На території села померлих ховали з кінця II ст. н. е. до IV ст. н. е.

Село відоме з XVIII століття. За іншими даними Нижній Струтинь був заснований у 1411 році.[1] У податковому реєстрі 1515 року в селі документується недіючий млин і піп (отже, вже була церква) та 7 ланів (близько 175 га) оброблюваної землі[2].

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[3].

У 1939 році в селі проживало 3060 мешканців (3040 українців, 5 поляків, 15 латинників)[4].

В рядах ОУН і УПА загинули десятки жителів села.[5] За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Рожнятівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Сваричів, Нижній Струтинь і Цінева.[6]

За часів СРСР в селі був розташований колгосп «Ленінським шляхом», який мав 3768 га сільськогосподарських угідь. Виробничий напрям — м'ясо-молочне тваринництво, вирощування льону. У Нижньому Струтині працював деревообробний цех районного побутового комбінату.

В Нижньому Струтині працює загальноосвітня школа I—III ст.[7], клуб, бібліотека. В центрі села встановлено пам'ятник полеглим у роки Другої світової війни.

Відомі особи ред.

Примітки ред.

  1. Нижній Струтинь святкує 600-річчя. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165, 167 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176, 214, 246 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  5. Рожнятівщина. Слідами нескорених…. Архів оригіналу за 21 грудня 2017. Процитовано 13 травня 2019.
  6. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2
  7. Інформаційний сайт Нижнього Струтиня. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 21 листопада 2012.
  8. На Рожнятівщині відкрили меморіальну дошку Героєві Небесної сотні Михайлові Костишину. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.

Джерела та література ред.

Посилання ред.

Див. також ред.