Милятин (Рівненський район)

село в Рівненській області, Україна

Миля́тин (до 1940-х років — Милятин-Бурини[1]) — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 684 осіб.

село Милятин
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Острозька міська громада
Основні дані
Засноване 1563
Населення 684
Площа 2,171 км²
Густота населення 315,06 осіб/км²
Поштовий індекс 35830
Телефонний код +380 3654
Географічні дані
Географічні координати 50°27′31″ пн. ш. 26°36′35″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
218 м
Водойми річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 35865, Рівненська обл., Острозький р-н, с. Милятин, вул. Шевченка, 71
Карта
Милятин. Карта розташування: Україна
Милятин
Милятин
Милятин. Карта розташування: Рівненська область
Милятин
Милятин
Мапа
Мапа

CMNS: Милятин у Вікісховищі

Географія ред.

Селом протікає річка Безіменна.

Історія ред.

Власником села був князь Заславський Кузьма Іванович (†1556).[2]

Згадується 1583 року як власність Івана Чаплича-Шпанівського, волинського зем'янина. Також власниками і дідичами були представники родів Фірлеїв, Бертрамів, Радлінських, Боських, Дашинських, від яких її успадкували Кшижановські (чи Крижанівські).

Наприкінці 19 століття в селі 216 домів і 1816 жителів, 2 дерев'яні церкви, у селі було аж 8 корчм. В різних часах велика земельна власність належала до багатьох поміщиків. Село було дуже розлегле і тягнулося понад 5 кілометрів.

У 1906 році село Сіянецької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 16 верст, від волості 4. Дворів 287, мешканців 2050[3].

За переписом 1911 року до великої земельної власності належало 989 десятин. Ще у 19 століття посередині села був замок (в місці, де пізніше був фільварок), від якого залишилися лише вали та рови. На полях біля села розташовувався курган. Траплялися часті знахідки кремінних знарядь з часів неоліту.

Вранці 25 листопада 1921 року до Милятина, що був тоді у складі Польщі, повернулася з Листопадового рейду Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

29 лютого 1944 поблизу села сталася сутичка між радянськими військами і УПА. Під час обстрілу упівцями було смертельно поранено генерала Ватутіна[4][5]. За свідченням Федора Воробця засідка на Ватутіна відбулася в районі дій сотні «Деркача», брали участь боївки СБ сіл Михалківці і Сіянці Острозького району, всього 17-27 бійців.

Відомі люди ред.

Долі, обпалені війною 1939—1945 ред.

Тарар Михайло Семенович (24.10.1918р. - 18.03.2004р.)

  • Народився 24 жовтня 1918 року в с. Милятин, Острозького району, Рівненської області.
  • Був мобілізований на фронт у січні 1944 року.
  • Воював у складі військ Першого і Українського фронту.
  • Брав участь у битві за Берлін.
  Інформація надана сином Тараном Германом Михайловичем.

Примітки ред.

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1000.
  2. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 689. (пол.)
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 25 травня 2020.
  4. Б'ємо загарбників (з дій УПА) // Повстанець. — листопад 1944. — Ч. 1.
  5. Літопис УПА: Видання Головного Командування УПА / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, П. Потічний, П. Сохань, О. Рубльов, М. Ріпецький, Є. Штендера, Г. Боряк, Б. Іваненко. — Київ; Торонто, 1995. — 482 с. — (Літопис УПА. Нова серія. — Т. 1) — С. 140.

Література ред.

Посилання ред.