Мехедівка (Черкаська область)
Мехе́дівка— село в Україні,у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Зорівській сільській громаді. Розташоване за 25 км від смт Драбів та за 2 км від залізничної станції Мехедівка. Населення — 400 осіб (2022 рік).
| село Мехедівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Зорівська сільська громада |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | кінець 17 століття |
| Населення | 400 (2022 рік) |
| Поштовий індекс | 19851 |
| Телефонний код | +380 4738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′57″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 32.25917° сх. д.Координати: 49°51′57″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 32.25917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
115 — 119 м[1] |
| Відстань до обласного центру |
49,2 (фізична) км[2] |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Мехедівка |
| Відстань до залізничної станції |
2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Зорівка |
| Карта | |
  Мехедівка | |
 Мехедівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
Село вперше згадується у документах 17 століття. Назва села походить від прізвища козака Тимка Мехеди[3].
Була приписана до Успенської церкви у Деркачівці[4][5][6]
Селеще є на мапі 1826-1840 років.[7]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
У роки радянсько-німецької війни 210 мехедівців билися проти німецько-нацистських загарбників, з них 156 нагороджено орденами й медалями. І. М. Удоду посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Пам'ять про загиблих односельців увічнено обеліском Слави. На території села є братська могила, де покояться останки солдатів війни.
Станом на 1972 рік селі проживало 1 013 осіб, на території села міститлася центральна садиба колгоспу «Більшовик», що мав в користіванні 2,6 тисяч га землі, у тому числі орної — 2,5 тисяч га. Напрям господарства був зерновий з розвинутим тваринництвом.
У 1977 році приєднана Деркачівка[8][9]
На той час у селі працювали середня школа, де навчалися 323 учня, клуб на 300 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 13,7 тисяч примірників, дільнична лікарня, дитячі ясла, аптека, ощадна каса, 4 магазини.
Релігія ред.
На території села діє Українська греко-католицька Церква[10] парафія Успіння Пресвятої Богородиці (номер 36772329) (отець Голоднюк Юрій проживає постійно в місті Золотоноша) у пристосованому приміщенні[11] та парафія Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ МП (номер 39114075), яка до січня 2017 року використовувала старе занедбане приміщення колишнього перебудованого храму[5][4][6] — до розпаду СРСР воно служило в селі за Будинок культури. Однак і це приміщення згоріло, і православна громада побудувала собі новий храм,[12] 12 листопада 2017 року.
Люди ред.
- Клименко Володимир Федорович (народився 1926 року в Мехедівці — помер 1997) — український педагог, Заслужений учитель України, кавалер орденів і медалей.
Галерея ред.
-
В'їзд у село -
Церква Успіння Пресвятої Богородиці -
Старостат -
Школа
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 3 жовтня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
- ↑ а б Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ а б Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст.567 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ а б Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.462-463 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.526 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ http://ugcc.kiev.ua/blog/category/news/ [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Офіційний сайт Київської архієпархії УГКЦ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
- ↑ освячений [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
Література ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.