Йоганнес Траутлофт

Йоганнес «Ганнес» Траутлофт (нім. Johannes «Hannes» Trautloft; 3 березня 1912, Грособрінген — 12 січня 1995, Бад-Вісзе) — німецький пілот-ас, оберст люфтваффе вермахту, генерал-лейтенант люфтваффе бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Йоганнес Траутлофт
нім. Johannes Trautloft
Народився	3 березня 1912(1912-03-03) Грособрінген, Am Ettersbergd, Ваймарер-Ланд, Тюрингія, Німеччина
Помер	11 січня 1995(1995-01-11) (82 роки) Бад-Вісзее, Місбах, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, льотчик
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Посада	Q100377481?
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Золотий Іспанський хрест з мечами Золотий німецький хрест Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН Нагрудний знак пілота

Біографія

З 7 квітня 1931 по лютий 1932 року навчався у авіаційнй школі в Шлайсгаймі. Разом із Траутлофтом навчались інші майбутні аси — Вольфганг Фальк і Гюнтер Лютцов. 15 жовтня 1932 року поступив на службу в 15-й піхотний полк, згодом пройшов курс льотчика-винищувача в секретній авіашколі в Липецьку. Учасник громадянської війни в Іспанії, під час якої збив 4 літаки.

З 19 вересня 1939 по 24 серпня 1940 року — командир 3-ї групи 51-ї винищувальної ескадри. З 25 серпня 1940 по 5 липня 1943 року — командир 54-ї винищувальної ескадри «Зелене серце», в формуванні якої брав активну участь. Учасник Французької кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті.

Всього за час бойових дій здійснив 560 бойових вильотів і збив 54 ворожих літаки (не враховуючи 4 літаки, збитих в Іспанії), з них 45 — на Східному фронті.

В 1961 році вступив у люфтваффе бундесверу, в 1970 році вийшов у відставку.

Нагороди

• Нагрудний знак пілота
• Іспанський хрест в золоті з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»

Друга світова війна

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Авіаційна планка денного винищувача в золоті з підвіскою
• Відзначений у Вермахтберіхт 5 разів
  • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта 26 червня здобула свою 500-ту повітряну перемогу.» (29 червня 1941)
  • «Винищувач Траутлофта зміг знищити кожен із 40 радянських літаків в Дюнабурзі.» (1 липня 1941)
  • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта вчора здобула свою 2000-ту повітряну перемогу.» (5 квітня 1942)
  • «Ескадрилья винищувачів під командуванням майора Траутлофта знищила свого 2000-го ворога на Східному фронті.» (20 червня 1942)
  • «Ескадрилья винищувачів під командуванням ооберст-лейтенант Траутлофта здобула свою 4000-ту повітряну перемогу.» (21 лютого 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста (27 липня 1941) — за 20 повітряних перемог.
• Німецький хрест в золоті (27 липня 1942)

Після війни

• Великий офіцер ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

Бібліографія

• Kriegs-Tagebuch von Hannes Trautloft – Grünherzjäger im Luftkampf 1940-1945,^[3] VDM Heinz Nickel(2006), ISBN 978-3866190061
• Fliegeranekdoten, Bechtle-Verlag, 1996, ISBN 978-3762804789
• Die Grünherzjäger: Bildchronik des Jagdgeschwaders 54 (mit Ekkehard Bob und Werner Held), VDM Heinz Nickel (2002), ISBN 978-3925480652
• Hals- und Beinbruch. Heitere Fliegerei, Motorbuch Verlag, 1995, ISBN 978-3879436392
• Heitere Loopings, Bechtle, 1965
• Fliegen ist schön, Bechtle, 1994
• Oh diese Düsenjäger, Luftfahrt-Verlag Walter Zuerl, 1962

Література

• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 749, ISBN 978-3-938845-17-2
• OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007