Жидичин
Жиди́чин — село, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 1800 осіб.
| село Жидичин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Громада | Луцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07080170130099900 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1227 |
| Перша згадка | 1227 (797 років) |
| Населення | 1396 |
| Площа | 2,803 км² |
| Густота населення | 498,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45240 |
| Телефонний код | +380 803365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°48′17″ пн. ш. 25°19′12″ сх. д. / 50.80472° пн. ш. 25.32000° сх. д.Координати: 50°48′17″ пн. ш. 25°19′12″ сх. д. / 50.80472° пн. ш. 25.32000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
185 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Данила Галицького, 12, с. Жидичин, Луцький р-н, Волинська обл., 45240 |
| Карта | |
  Жидичин | |
 Жидичин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташування ред.
Жидичин лежить при об'їзній Луцькій трасі, з північного боку, за 6 км від центру Луцька і за 3 км на схід від траси на Ковель.
Історія ред.
На околиці Жидичина збереглися залишки поселення та городища X—XIII століття. Перша письмова згадка про поселення — у Літописі Руському з Іпатівським списком за 1227 рік[1]:
Еха Данилъ въ Жидичинъ кланѧтьсѧ и молитисѧ ст҃моу Николѣ.
Тобто, село — одне з найдавніших на Волині. У монастирі була чудотворна ікона Святого Миколая, яка, за джерелами, датується ХІІ століттям. Ця найдавніша пам'ятка іконопису на Волині була втрачена в роки Першої світової війни. Евакуйована в один із храмів Житомира, вона безслідно зникла.
Олександр Цинкаловський у краєзнавчому словнику «Стара Волинь і Волинське Полісся»[2] писав:
«Жидичин і його монастир були найбагатшими з усіх тодішніх волинських монастирів. До цього монастиря належала ціла волость над р. Стир, що складалася з сіл: Боголюби, Буремець, Невзлє, Пальча, Рикані, Сапогків, Шапки (або Жабки) і Жидичин, як рівно ж в торговицькій волості село Рідьків»
У 1236 році король Данило побував тут вдруге. Декілька разів було спустошене, але завжди відновлювалося. За деякими твердженнями отримало Магдебурзьке право у 1563 році.
Серед найстаріших закладів села — Жидичинський монастир, який заснований раніше, аніж Почаївська лавра. У 1596 р. по ухваленню Берестейської унії монастир перейшов до греко-католиків. Дерев'яні споруди Жидичинського монастиря перебудували на кам'яні в першій третині 18 століття. Головною спорудою монастиря стала кам'яна Миколаївська церква, датована 1723 роком. До того ж періоду відносять і цегляну будівлю двоповерхових митрополичих палат.
Наприкінці 18 століття після третього розділу Речі Посполитої землі приєднали доРосійської імперії, а монастир передали римо-католикам, але невдовзі він занепав. Частину споруд у розібрали на будівельні матеріали та використали для побудови залізничного вокзалу в Ківерцях.
Після відновлення Польщею державності у 20 ст., між двома світовими війнами землі відійшли до Польщі і монастир знову відновили. В повоєнні роки землі відійшли до СРСР. За радянщини — митрополичі палати використовували як сільську школу, а після побудови нового приміщення для неї, історичну будівлю 18 століття покинули.
Навесні 1938, був організований надрайон № 6 — Жидичин, якому підпорядковувались осередки ОУН на північ від Луцька (Жидичин, Ківерці, Бодячів, Липляни, Клепачів, Четвертня, Юліана). Поліції були відомі 12 осіб із цього надрайону, у тому числі надрайонний провідник Олекса Чесюк та члени проводу Іван Силюк, Микола Кушнір, Теодор Міськовець. Чисельність місцевої мережі ОУН була невеликою (8 членів, 8 симпатиків станом на серпень 1938 р.), бо надрайон перебував на стадії відновлення після ліквідацій 1935—1936 рр. Згідно з інформацією, яку польські правоохоронні органи здобули конфіденційним способом, на початку 1938 р. С. Поліщук і А. Нагорний призначили О. Чесюка провідником надрайонного проводу в Жидичині. Чесюк призначив військовим референтом Івана Сілюка, а культосвітнім референтом — Миколу Кушніра. Обов'язки оргреферента виконував сам Чесюк, що знову ж таки є прикладом поширеної на Волині практики створення більш компактних керівних структур шляхом зосередження кількох постів в одних руках. У рамках цього надрайону організувалися три райони — Жидичин (провідник Іван Солтис), Клепачів, Липляни. Навесні 1938 р. вони вже існували.[3][4]
У Жидичині поліція заарештувала особовий склад надрайонного проводу (7 грудня 1938 були затримані Олекса Чесюк, Іван Сілюк та Микола Кушнір), районного проводу (провідник Іван Солтис, члени проводу Павло Подригула і Григорій Пасічник) та 5 членів сільського проводу ОУН (ймовірно, заарештовані 23 і 27 січня 1939 р.), а Теодор Міськовець із Ківерців був переданий під нагляд поліції.
Вінцем великої ліквідації на теренах Жидичинського надрайону став процес над членами надрайонного проводу. 14 квітня 1938 за належність до ОУН Олекса Чесюк був засуджений до 8 років тюремного ув'язнення, Іван Сілюк — до 5 років, Микола Кушнір — до 4 років. Крім того, всі вони отримали по 5 років поліційного нагляду та по 6 років обмеження у правах. Однак, ані польські, ані згодом совєтські чи нацистські репресії не зупинили потужного національно-визвольного руху на Волині
З 2003 р. в незалежній Україні Жидичинський монастир офіційно відновлено. Зараз це чоловічий монастир Святителя Миколая Чудотворця ПЦУ.
До 1 серпня 2017 року — адміністративний центр Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області[5].
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1338 осіб, з яких 617 чоловіків та 721 жінка.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1391 особа.[7]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,28 % |
| російська | 1,65 % |
| білоруська | 0,07 % |
Соціальна інфраструктура ред.
У Жидичині є середня школа, бібліотека, клуб, Будинок культури на 400 місць. Працює майстерня побутового обслуговування. У 2012 було відкрито дитячий дошкільний навчальний заклад «Веселка»[9]. При монастирі діє недільна школа, яка уже нараховує більше 40 дітей віком від п'яти до чотирнадцяти років.
Персони ред.
- Солтис Михайло — діяч ОУН(м), організатор Українського легіону самооборони.
- Віталій Дужик — мультиінструменталіст, учасник гурту «Kalush Orchestra», переможець Євробачення 2022.
- Калуш Руслан Петрович (1980—2014) — сержант, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.
Див. також ред.
Література ред.
- Богуш М. І. Ківерцівщина: крізь віки і долі: історико-краєзнавчі нариси / М. І. Богуш, Г. І. Павленко. — Луцьк, 2006. — 520 с.
- Жиди́чин // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.309
- Майданець І. Жидичин: краєзнавчий нарис / І. Майданець // Луцьк: видавець — Л. М. Толстіхін, 1998. — 68 с.
- Мартинюк Микола. Під мурами твердині: історична повість: [для серед. і ст. шк. віку] [текст] / М. І. Мартинюк ; худож. А. П. Гупало. — Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. — 128 с.
Примітки ред.
- ↑ Літопис Руський за Іпатіївським списком. Архів оригіналу за 18 січня 2009. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Стара Волинь і Волинське Полісся (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2021. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Олександер ДАРОВАНЕЦЬ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ СТАН ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛУЦЬКОГО ПОВІТУ ОУН У 1937—1938 РОКАХ. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Пам'яті жертв політичних репресій присвячується національна академія наук України Інститут історії України нан україни Головна редакційна колегія науково-документальної. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ Жидичинська сільська рада Волинська область, Ківерцівський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 27 вересня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- ↑ Малеча села Жидичин — з садочком «Веселка». Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
Посилання ред.
- Żydyczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 887. (пол.)
- Погода в селі Жидичин [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Жидичин [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Діяльністіь СБ ОУН на території Волинської області в 1947—1954 роках. [Архівовано 17 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Піп, Жидичин, знищена історія [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Жидичин / Шлях до короля Данила [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Біля Луцька на місці колишньої колгоспної контори будують церкву московського патріархату
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |