Вікіпедія

Альфард

помаранчевий яскравий гігант у сузір'ї Гідри

Альфард, також α Гідри (α Hya) — найяскравіша зоря в сузір'ї Гідри.

Альфард
Diagram showing star positions and boundaries of the Hydra constellation and its surroundings

Alphard = α Hya (в колі) на мапі сузір'я Гідри.
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Гідра
Пряме піднесення 09г 27х 35.2433с[1]
Схилення −08° 39′ 30.969″[1]
Видима зоряна величина (V) +2.00[2]
Характеристики
Спектральний клас K3 II-III[2]
Показник кольору (B−V) +1.44[3]
Показник кольору (U−B) +1.73[3]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −4.3[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −14.49[1] мас/р
Схил.: 33.25[1] мас/р
Паралакс (π) 18.40 ± 0.78 мас[1]
Відстань 177 ± 8 св. р.
(54 ± 2 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		−1.69 ± 0.09[5]
Фізичні характеристики
Маса 3.03 ± 0.36[5] M☉
Радіус 50.5 ± 4.0[5] R☉
Світність 780 ± 78[2] L☉
Ефективна температура 4,120[6] K
Обертання 2,991 days[7]
Вік (0,42 ± 0,16)[5] млрд. років
Інші позначення
Alphard, Alfard, Alphart, Kalbelaphard, Cor Hydrae, 30 Hydrae, HR 3748, BD−08° 2680, HD 81797, SAO 136871, FK5 354, HIP 46390.[8]
Посилання
SIMBADдані для Alphard

Номенклатура ред.

α Гідри — це позначення Байєра для цієї зорі. Традиційна назва Альфард походить з араб. الفرد‎ (Аль-фард, букв. «самотня»), оскільки поруч немає інших яскравих зір. Арабам вона також була відома як «хребет Змії». В каталозі зір «Calendarium of Al Achsasi Al Mouakket» вона мала назву «Soheil al Fard», яка була перекладена латиною як «Soheil Solitarius», що означало «яскрава самотня».[9] 

Європейський астроном Тихо Браге називав цю зорю Cor Hydræ, букв. «серце змії».[10]

2016 року Міжнародний астрономічний союз (МАС) організував Робочу групу щодо назв зір (Working Group on Star Names, WGSN)[11] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. Перший Вісник WGSN від липня 2016 р.[12] містить таблицю перших двох партій імен, затверджених WGSN, зокрема, Альфард для цієї зорі[13].

Китайською, 星宿 (Xīng Xiù), що означає «Зоря», відноситься до астеризму, що складається з Альфарда, τ1 Гідри, τ2 Гідри, ι Гідри, 26 Гідри, 27 Гідри, HD 82477 і HD 82428.[14] Сам Альфард має назву 星宿一 (Xīng Xiù yī), «Перша зоря Зорі».[15] У Стародавньому Китаї вона входила до астеризму «Червоний птах».

Характеристики ред.

Маса Альфарда втричі більша маси Сонця. Вік зорі оцінюють у 420 мільйонів років; вона залишила головну послідовність і стала гігантом спектрального класу К3 і класом світності між II і III.[5] Її кутовий діаметр, який було виміряно з використанням інтерферометрії довгої бази, оцінюється у 9,09 ± 0,09 кутових мілісекунд. Це менше лише Бетельгейзе і R Золотої Риби[16] і еквівалентно 50 радіусам Сонця.[5]

Спектр Альфарда показує невеликий надлишок барію, елементу, який зазвичай виробляється S-процесом нуклеосинтеза. Як правило, барієва зоря належить до подвійної системи й аномалії поширення елементів пояснюються обміном з супутником-білим карликом.[17]

Точні виміри променевої швидкості показали відмінності профілів  радіальних швидкостей і спектральних ліній зорі. Ці коливання мають кілька періодів від декількох годин до декількох днів. Висловлено припущення, що короткострокові коливання є результатом зоряної пульсації, схожої на сонячну. Також була виявлена кореляція між змінами асиметрії профілів спектральної лінії й променевої швидкості. Мульти-періодичні коливання роблять HD 81797 (Альфард) предметом інтересу для астросейсмологічних досліджень.[18]

У культурі ред.

Альфард зображено на прапорі Бразилії, де він символізує штат Мату-Гросу-ду-Сул[19].

Посилання ред.

  1. ↑ а б в г д Perryman, M. A. C. та ін. (1997), The Hipparcos Catalogue, Astronomy & Astrophysics, 323: L49—L52, Bibcode:1997A&A...323L..49P
  2. ↑ а б в Piau, L. та ін. (February 2011), Surface convection and red-giant radius measurements, Astronomy and Astrophysics, 526: A100, arXiv:1010.3649, Bibcode:2011A&A...526A.100P, doi:10.1051/0004-6361/201014442
  3. ↑ а б Pfleiderer, J.; Mayer, U. (October 1971). Near-ultraviolet surface photometry of the southern Milky Way. Astronomical Journal. 76: 691—700. Bibcode:1971AJ.....76..691P. doi:10.1086/111186.
  4. ↑ Evans, D. S. (June 20–24, 1966). The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities. У Batten, Alan Henry; Heard, John Frederick (ред.). Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30. University of Toronto: International Astronomical Union. Bibcode:1967IAUS...30...57E.
  5. ↑ а б в г д е da Silva, L. та ін. (November 2006). Basic physical parameters of a selected sample of evolved stars. Astronomy and Astrophysics. 458 (2): 609—623. arXiv:astro-ph/0608160. Bibcode:2006A&A...458..609D. doi:10.1051/0004-6361:20065105.
  6. ↑ Cenarro, A. J. та ін. (January 2007). Medium-resolution Isaac Newton Telescope library of empirical spectra - II. The stellar atmospheric parameters. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 374 (2): 664—690. arXiv:astro-ph/0611618. Bibcode:2007MNRAS.374..664C. doi:10.1111/j.1365-2966.2006.11196.x.
  7. ↑ Setiawan, J. та ін. (July 2004), Precise radial velocity measurements of G and K giants. Multiple systems and variability trend along the Red Giant Branch, Astronomy and Astrophysics, 421: 241—254, Bibcode:2004A&A...421..241S, doi:10.1051/0004-6361:20041042-1
  8. ↑ Alphard. SIMBAD. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 9 жовтня 2009.
  9. ↑ Knobel, E. B. (June 1895). Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Т. 55, № 8. с. 429—438. Bibcode:1895MNRAS..55..429K. doi:10.1093/mnras/55.8.429.
  10. ↑ Olcott, William Tyler (2004). Star Lore: Myths, Legends, and Facts. Courier Dover Publications. с. 226. ISBN 0-486-43581-4.
  11. ↑ IAU Working Group on Star Names (WGSN). Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 22 травня 2016.
  12. ↑ Bulletin of the IAU Working Group on Star Names, No. 1 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 28 липня 2016.
  13. ↑ IAU Catalog of Star Names. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 28 липня 2016.
  14. ↑ (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  15. ↑ (кит.) 香港太空館 — 研究資源 — 亮星中英對照表 [Архівовано 25 жовтня 2008 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  16. ↑ Le Bouquin, J.-B. (January 2009). Post-processing the VLTI fringe-tracking data: first measurements of stars. Astronomy and Astrophysics. Т. 493, № 2. с. 747—752. arXiv:0812.2328. Bibcode:2009A&A...493..747L. doi:10.1051/0004-6361:200810613.
  17. ↑ Mennessier, M. O. (October 1997). Barium Stars, Galactic Populations and Evolution. Astronomy and Astrophysics. Т. 326. с. 722—730. Bibcode:1997A&A...326..722M. Процитовано 9 жовтня 2009.
  18. ↑ Setiawan, J.; Roth, M.; Weise, P.; Dölinger, M. P. (2006). Multi-periodic oscillations of HD 32887 and HD 81797. Memorie della Societa Astronomica Italiana. Т. 77. с. 510—514. arXiv:astro-ph/0505184. Bibcode:2006MmSAI..77..510S. Процитовано 9 жовтня 2009.
  19. ↑ Astronomy of the Brazilian Flag. FOTW Flags Of The World website. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 1 вересня 2016.

Див. також ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфард&oldid=35863950