Відкрити головне меню

Бо́ннський о́гляд (нім. Bonner Durchmusterung, BD) — зоряний каталог, складений під керівництвом Фрідріха Аргеландера у 1852-1859 роках у Боннській обсерваторії. Опублікований у 1859-1862 роках. Повна версія каталога (із доповненням) містить близько 458 тис. зір до 9,5 зоряної величини[1].

Зміст

Основний каталогРедагувати

Для складання каталога використовувася 3-х дюймовий рефрактор Боннської обсерваторії. Для картографування небосхил було поділено на сферичні пояси, паралельні небесному екватору, шириною 1° за схиленням.

Позначення зір у Боннському огляді побудовано таким чином:

  • спочатку йде префікс BD (позначає каталог);
  • потім подається схилення нижньої (південної) межі поясу;
  • далі йде номер у поясі. Зірки перелічено за зростанням прямого піднесення починаючи з 0h.

Таким чином зірка Вега позначається як BD +38°3238

До основного каталогу потрапило 324 198 зір до 9,5m, розташованих на схиленнях від +90° (Північний полюс) до -2° [2].

Доповнення каталогуРедагувати

1886 року побачив світ так званий Південний Боннський огляд (нім. Südliche Bonner Durchmusterung, SBD), виконаний помічником Аргеландера Едуардом Шенфельдом. Для цієї мети Шенфельд використав 6-дюймовий рефрактор Боннської обсерваторії. SBD поширив каталог до −23° (за схиленням) и додав до каталогу 137 834 зірки. Слід відзначити, що SBD завжди включався до BD і не розповсюджувався окремо.

Далі боннський огляд було поширено до південного полюса іншими обсерваторіями.

Кордовський оглядРедагувати

Кордовський огляд було випущено 1908 року в м. Кордова. Він (Cordoba Durchmusterung, CD або CoD) поповнив Боннський огляд до Південного полюсу та збільшив кількість об'єктів каталогу до 613 959.

Кейпський фотографічний оглядРедагувати

До Боннского огляду також включають фотографічний Кейпський (Капський, Кейптаунський) огляд (Cape Photographic Durchmusterung, СР або CpD), виданий у 1896—1900 роках. Фотографування неба здійснювалося в Кейптаунській обсерваторії під керівництвом Девіда Ґілла у 1885-1889 роках. Фотопластинки надсилалися на вивчення Якобусу Каптейну до Гронінгену. Каталог містив 454 875 зір Південної півкулі неба (повністю — до 9,5m, а від схилення -19° до Південного полюсу світу — аж до 12m).

ЗначенняРедагувати

Сукупність перелічених вище каталогів під загальною назвою Durchmusterung (скорочено - DM) була основним зоряним каталогом майже сторіччя. Наступний подібний огляд було зроблено майже через 150 років після публікації Аргеландера під час космічного експерименту Гіппаркос[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Боннський огляд // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 58. — ISBN 966-613-263-X.
  2. І.А. Климишин Історія астрономії, стор. 611
  3. Миронов А. В. (2005). Основы астрофотометрии. с. 41. Архів оригіналу за 2013-06-24. Процитовано 2012-09-07. (рос.)

Зовнішні посиланняРедагувати

Bonner Durchmusterung (Argelander 1859-1903) at VizieR Service, Centre de Données astronomiques de Strasbourg