Світність
Сві́тність у загальній фізиці — світловий потік, що випромінюється одиницею площі світної поверхні (яка випромінює, відбиває або пропускає світловий потік) в усіх напрямках (в середині тілесного кута 2)
- , [M]=[лм/м²]
Цей термін має специфічне значення в астрономії та фізиці елементарних частинок.
В астрономії
ред.В астрономії, світністю (L) називають кількість випромінюваної астрономічним об'єктом — зорею, галактикою тощо — енергії за одиницю часу. Вимірюється в абсолютних одиницях систем (SI, СГС) або у відносних одиницях (наприклад, світностях Сонця).
Світність не залежить від відстані до зірки, від світності залежить інший параметр — видима зоряна величина.
Світність — одна з найважливіших характеристик зір, яка дає змогу порівнювати між собою різні типи зір на діаграмах «спектр — світність», «маса — світність».
У фізиці елементарних частинок
ред.В експериментальній фізиці та фізиці елементарних частинок світністю називають параметр прискорювача або колайдера, що характеризує інтенсивність зіткнення зустрічних пучків.
Закон Ламберта
ред.Тіла, кожна частина поверхні яких випромінює світло в усіх напрямках рівномірно, називаються ламбертівськими. Такий випадок описується законом
Джерела
ред.- Климишин І. А., Крячко І. П. Астрономія: Підручник. — К.: Знання України, 2002 та 2004 р. — 192 с.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |