Іриней Іван Назарко
о. Іриней Назарко ЧСВВ (у хрещенні Іван; 7 липня 1905, Товстолуг, нині Тернопільський район Тернопільської області — 20 квітня 1976, Оттава, похований у Мандері) — український священник-василіянин, релігійний діяч, учений-богослов у Галичині та діаспорі. Дійсний член НТШ (1954 р.), член УВАН, Українського богословського наукового та Українського історичного товариств. Доктор філософії (1950).
| о. Іриней Назарко, ЧСВВ Іван Назарко | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
7 липня 1905 c. Товстолуг, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна |
| Смерть |
20 квітня 1976 (70 років) м. Оттава, похований у Мондері, Канада |
| Освіта | Тернопільська українська гімназія, Оттавський університет |
| Ступені | доктор філософії |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 30 листопада 1930 |
Життєпис ред.
Народився 7 липня 1905 року в с. Товстолуг, нині Тернопільський район Тернопільської області, Україна в сім'ї українця Івана Назарка та Антонії з польського роду Худзік. У часі Першої світової війни втратив батька, який не повернувся з московського полону, а незабаром померла і мати. Малим Іваном заопікувалися сестри Служебниці[1].
Закінчив 6 класів української гімназії у Тернополі[2], 28 серпня 1922 року вступив до монастиря ЧСВВ у Крехові, закінчив дворічний гімназійний курс у Лаврівському монастирі (1924–1926) та отримав філософсько-богословську освіту в Кристинополі (1926–1931)[1].
30 листопада 1930 р. рукопокладений на священника. Студіював педагогіку у Відні, Інсбруку (Австрія). Співорганізатор (1932), голова (до 1944) Марійського товариства молоді у Львові, редактор його видань («Вісник Марійських товариств», «Наш приятель», «Біблотека „Нашого приятеля“» та інших). Співпрацював у богословському квартальнику «Добрий Пастир» у Станиславові, дописував до інших часописів та журналів[3].
У 1941–1944 роках — ігумен Монастиря святого Онуфрія (Львів).
Від 1946 р. — у Німеччині, з 1948 р. — у Канаді (Мондер), де редагував журнал «Світло» (1946–1948 р.). Продовжив студії в Оттавському університеті, де в 1950 році здобув докторат з філософії[1]. Професор історії Української церкви в Монреальському та Оттавському університетах 1950–1953 р.).
Переїхав до Риму: Генеральний консультор Курії ЧСВВ (1953–1963 р.), редактор «Записок ЧСВВ» (1954–1967 р.), ректор Української Папської колегії святого Йосафата (1955–1967 р.). Після повернення до Канади: служив на парафії у провінції Онтаріо (1967–1974 р.); духовник студентів-василіян у Католицькому університеті Оттави; працював у колегії Св. Василія; член редколегії місячника «Світло» (Торонто).
Доробок ред.
- наукові праці:
- «Клим Смолятич і його послання» (1952),
- «Святий Володимир Великий [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.]…» (1954),
- «Папа Іннокентій ХІ і Україна» (1957),
- «Київські і Галицькі Митрополити» (1962, = Назарко І. Київські і галицькі митрополити: Біографічні нариси (1590–1960). Торонто, 1962. ),
- «Роля козаків під Віднем» (1969)
- «Єпископ Ю. Пелеш — історик церкви» та інші.
- статті, нариси (зокрема, у збірнику «Бучач і Бучаччина»), проповіді, переклади.
Примітки ред.
- ↑ а б в Ієромонах Іриней Іван Назарко, ЧСВВ. www.bazylianie.pl (uk-ua) . 1 серпня 2009. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 24 березня 2017.
- ↑ У 1920/1921 навчальному році вчився в V класі (записаний Худзїк vel Назарко Іван): Звіт дирекції державної ґімназії з українською викладовою мовою в Тернополи за шкільний рік 1920/21 [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль 1921. — С. 21.
- ↑ Ієромонах Іриней Іван Назарко, ЧСВВ [Архівовано 25 березня 2017 у Wayback Machine.] // Витяг із спогадів о. М. Ваврика, ЧСВВ, у «Записки ЧСВВ», Х (1979), ст. 394—401.
Джерела ред.
- Ковальчук О. О., Марусик Т. В. Назарко Іриней [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7.
- Мельничук Б. Назарко Іриней-Іван Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 594. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання ред.
- Іриней Назарко [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.] // Чтиво.
- Книги о. Іринея Назарка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Електронна бібліотека «Diasporiana».
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |