Товстолуг

село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області.

Товстолу́г — село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області.

село Товстолуг
Вид на с. Товстолуг
Вид на с. Товстолуг
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Великогаївська сільська громада
Код КОАТУУ 6125287801
Основні дані
Перша згадка 1482
Населення 719
Територія 2.250 км²
Густота населення 319.56 осіб/км²
Поштовий індекс 47742
Телефонний код +380 352
Катойконіми товстолузці
Географічні дані
Географічні координати 49°28′41″ пн. ш. 25°43′35″ сх. д. / 49.47806° пн. ш. 25.72639° сх. д. / 49.47806; 25.72639Координати: 49°28′41″ пн. ш. 25°43′35″ сх. д. / 49.47806° пн. ш. 25.72639° сх. д. / 49.47806; 25.72639
Водойми Гнізна
Найближча залізнична станція Дичків
Місцева влада
Адреса ради с. Товстолуг
Карта
Товстолуг. Карта розташування: Україна
Товстолуг
Товстолуг
Товстолуг. Карта розташування: Тернопільська область
Товстолуг
Товстолуг

CMNS: Товстолуг у Вікісховищі

Було центром сільради, якій підпорядковувалося с. Застінка. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великогаївської сільської громади.

Населення — 715 осіб (2014).

ГеографіяРедагувати

Розташоване на річці Гнізна, лівій притоці річки Серету басейну Дністра, на сході району за 12 км на південний захід від міста Тернопіль та 6 км на південь від найближчої залізничної зупинки Дичків.

Площа села становить 3,1 квадратних кілометрів. Кількість дворів становить 350.

У селі є вулиці: Богдана Хмельницького, Глиняна, Застіноцька, Лесі Українки, Набережна, Невідома, Центральна, Центральна та Шевченка[1].

ІсторіяРедагувати

Поблизу Товстолуга виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка походить з 1482 р. згідно з актами гродськими і земськими як власність Якуба Ворони. Назва походить, найімовірніше, від місця розташування – серед розлогих, “товстих”, багатих сінокосами лук.

У 1760 році відбулося селянське повстання.

У 1832 році в Товстолузі була дерев’яна церква, працювало дві каменоломні. Село славилося роботами місцевих каменярів, які виготовляли фіґури і надгробки.

Окрім рільництва, частина населення займалася видобутком та обробкою каменю з місцевих каменоломень; працювали династії майстрів-каменотесів, які виготовляли «фіґури», пам'ятники, здебільшого надгробні.

1890 року в селі працювали каменеломні та корчма. У 1913 році споруджено костел (згорів за радянської влади).

1915 року велика земельна власність належала Мохнацькому.

Перед Першою світова війною діяли дві читальні «Просвіти» та одна москвофільська.

В УСС і УГА воювали Григорій Гуцал, Ярослав Дупак, Василь Жминда, Василь, Іван і Петро Назарки, сотник УГА Осип (Йосип) Павлишин (1892–1942), Михайло Терний, Іван Томків, Василь, Іван і Степан Шайнюки,

За сприяння педагогів-просвітян Товстолугу О.-Л. i T. Павлишиних у 1920-1930-ті організовано протиалкогольне товариство «Відродження», відновлено діяльність «Просвіти», утворені товариства «Січ», «Союз українок», «Рідна школа», кооператива, «Маслосоюз», хор, драмгурток.

 
Народний Дім ім. Стефана Баторія Товариства Народної Школи в Товстолузі. Фотографія у газеті "Схід" ("Wschód") №9 30.04.1936 р.

У 1930-ті роки завершено будівництво триповерхового Народного дому — одного з найкращих на Тернопільщині.

НаселенняРедагувати

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1832 286
1890 965 +237.4%
1989 1189 +23.2%
2001 722 −39.3%
2007 770 +6.6%
2014 715 −7.1%

У 2014 році в селі мешкало 715 осіб. 1890 року в селі мешкало 965 жителів, із них – 643 українців, 294 поляки та 28 євреїв. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1189 осіб, з яких 543 чоловіки та 646 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 722 особи[3].

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,86 %
російська 0,14 %

Соціальна сфераРедагувати

У селі працює ЗОШ 1-3 ступенів. Заснована 1968 року. У школі є комп'ютерний клас, фізіотерапевтичний кабінет та гурток «Каменотес».

Відомо, що 1851 року заснована однокласна школа.

Також у селі працює бібліотека.

КультураРедагувати

У селі є клуб.

Охорона здоров'яРедагувати

У селі працює фельдшерсько-акушерський пункт.

ЕкономікаРедагувати

У селі є відділення зв'язку, ПМП «Агрон», фермерське господарства та торговельні заклади.

СпортРедагувати

Є футбольний клуб «Агрон», який свого часу брав участь у першості області.

Пам'яткиРедагувати

Історії та природиРедагувати

У полі на схід від села серед поля є пам'ятка історії та культури України — Козацька могила XVI століття. На кургані зростає ботанічна пам'ятка природи — Товстолузький дуб.

АрхітектуриРедагувати

Є церква святого Георгія Побідоносця (1900 р., кам'яна) збудована на місці колишньої дерев'яної.

Не дарма церква мурована — місцеве населення здавна професійно займалося видобутком та обробкою каменю з навколишніх каменоломень. Про майстерність місцевих династій каменотесів свідчать численні скульптури на старому цвинтарі, а також древня, як на око, кінця XVIII ст. «фігура» святого Яна Непомука край дороги. Стилістично — динамічна, бароково-вигнута, з майстерно виконаними складками тканини одягу. Фігуру приписують або самому Іванові Георгію Пінзелю, або комусь з його учнів.

ІншіРедагувати

Є хрест на честь скасування панщини.

У 1967 р. встановлено монумент жителям села, що загинули в Другій світовій війні (високий бетонно-кам'яний пам'ятник авторства тернопільського скульптора В. Панчишина). В 1992 р. з'явився пам'ятник Тарасові Шевченку (скульптор Т. Шулик).

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991 р.).

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Пов'язані зі селомРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 30 липня 2020. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Б. Мельничук. Назарко Іриней-Іван Іванович. // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 594. — ISBN 966-528-199-2.
  6. Н. Халупа. Гаврилюк Олександра Євгенівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 318. — ISBN 966-528-197-6.
  7. Потій І. Литвин Петро Мирославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 367. — ISBN 966-528-199-2.
  8. Литвин Петро Мирославович // Відкрита Україна
  9. Олег Караванський. Литвин Петро Мирославович. // Моя Красівка. Мала історія отчого краю // Тернопіль: Джура, 2012. — С. 346-347.
  10. Шот, М. Духовне прикладне / Микола Шот // Урядовий кур'єр. — 2015. — № 69 (16 квіт.). — С. 16 — (Фотофакт).

ЛітератураРедагувати

  Зовнішні відеофайли
  Сільський календар про жнива в Товстолузі на сайті YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 13 серпня.
  У Товстолузі з нагоди Дня Незалежності влаштували масове свято на сайті YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 24 серпня.


  1. Шляхами Золотого Поділля / ТОМ III (1983). Архів оригіналу за 22 лютий 2014. Процитовано 28 квітень 2013.