Копачівські схили
Копачівські схили — ландшафтний заказник місцевого значення розташований на теренах Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області. Створений на основі Рішення 16 сесії ХХІІІ скликання Київської обласної ради народних депутатів від 10 березня 1994 року. Заказник створено для збереження і захисту схилів корінного берегу і тераси ріки Стугна.
 Долина ріки Стугни | |
| 50°08′37″ пн. ш. 30°30′12″ сх. д. / 50.14388550002777833° пн. ш. 30.503486400028° сх. д.Координати: 50°08′37″ пн. ш. 30°30′12″ сх. д. / 50.14388550002777833° пн. ш. 30.503486400028° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Копачівська сільська рада Обухівський район Київська область |
| Найближче місто | Обухів |
| Площа | 30 гектар |
| Засновано | 1994 |
  Копачівські схили (Київська область) | |
 | |
 Копачівські схили у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Землекористувачем території заказника є Копачівська сільська рада. Зафіксоване нецільове використання земель заказника[1].
Площа заказника 30 гектарів. Він розміщений в районі найвищої ділянки правого берега ріки Стугна гори Остриця[2][3]. На правому березі практично відновився природній фітоценоз і майже нівельовані сліди людського втручання з протиерозійних робіт на схилах. Протилежний лівий берег ріки зазнав значного антропогенного впливу внаслідок терасування схилів і не несе природоохоронної функції зі збереження природного фітоценозу.
На вершині гори Остриця, званій "Шпиль" без погодження з природоохоронними органами було встановлено пам'ятний хрест заввишки 12 метрів на згадку останньої битви у відкритому полі княжої дружини з монголо-татарами Батия літа 1240 року. При встановленні хреста було знищено частину степової рослинності і він приваблює людей до заказника, що негативно впливає на популяцію ковили, біоценоз заказника.
Неподалік на ріці Стугна розташований гідрологічний заказник місцевого значення "Копачівський", ландшафтний заказник місцевого значення "Стугна".
Опис
Долина ріки Стугни є типовим прикладом ландшафту долини річки у північній частині граничної зони Лісостепу. Серед біорізноманіття заказника найбільш поширеними є угрупованнями формацій тонконога вузьколистого (Poeta angustifoliae), куничника наземного (Calamagrostideta epigeii), типчака (Festuceta valesiacae) і найбільш цінним є угрупування ковили волосистої[4] (Stipa capillata), яка росте на схилах гори Остриця і яка занесена до Червоної книги України та Зеленої книги. Також тут ростуть нетипові для Київщини степові види смілка поникла (Salvia nutans), жовтець ілірійський (Ranunculus illyricus L.), холодок багатолистий (Asparagus polyphiyllus Stev.).
Схили практично позбавлені природного лісу внаслідок людської діяльності. Вони носять незначні сліди терасування і покриті лучно-степовими угрупуванням костриці борознистої[5] (Festuca rupicola) та менш чисельними угрупуваннями ковили волосистої. На схилах частково збереглись протиерозійні насадження з білої акації (робінії) (Robinia pseudoacacia L.), шовковиці чорної (Morus nigra L.), абрикосів (Armeniaca vulgaris L.).
З рідких видів тут можна віднайти горицвіт весняний[6] (Adonis vernalis), осоку низьку[7] (Carex humilis), гвоздику перетинчасту[8] (Dianthus membranaceus Borb.), качим метельчастий[9] (Gypsophilla paniculata), анемону лісову (Anemone sylvestris), чину молочну[10] (Lathyrus lacteus (M. Bieb.) Wissjul.), льон австрійський[11] (Linum austriacum L.), рястка Кочі[12] (Ornithogalum kochii Parl.), залізняк колючий[13] (Phlomis pungens Willd.), жовтець ілірійський (Ranunculus illyricus L.).
Крім них у заказнику зустрічаються жовтозілля Якова (Senecio jakobea), пирій середній (Elytrigia intermedia), рокитник австрійський[14] (Cytisus austriacus), дзвоник сибірський[15] (Campanula sibirica), бородач звичайний (Bothriochloa ischaemum), стоколос безостий (Bromopsis inermis), цмин пісковий (Helichrysum arenarium), реп'яшок звичайний (Agrimonia eupatoria), маренка рожева[16] (Asperula cynanchica), астрагал еспарцетний (Astragalus onobrychis), морква дика (Daucus carota), звіробій продірявлений (Hypericum perforatum), ластовень лікарський[17] (Vincetoxicum officicnale), деревій майже-звичайний[18] (Achillea submillefolium), комонник звичайний[19] (Succisa pratensis), грястиця збірна (Dactylis glomerata), дивина фіолетова[20] (Verbascum phoeniceum), рокитник руський[21] (Cytisus pineticola), смілка поникла (Salvia nutans), полин дніпровський[22] (Artemisia dniproica), різуха звичайна[23] (Falcaria vulgaris), миколайчики польові (Eryngium campestre), сухоребрик Льозелів[24] (Sisymbrium Loeselii), люцерна румунська (Medicago romanica), цибуля круглоголова[25] (Allium sphaerocephalon), заяча конюшина багатолиста (Anthyllis polyphylla), стенкатіс однорічний[26] (Stenactis annua), огірочник лікарський (Borago officinalis), колючник Біберштейна[27] (Carlina biebersteinii), підмаренник звичайний[28] (Gallium verum), залізняк бульбистий[29] (Phlomis tuberosa)
Фауна
На схилах серед чагарників оселились заєць сірий (Lepus europaeus), кріт (Talpa europaea), сарна європейська (Capreolus capreolus), ряду підвидів полівок (Microtus Schrank, 1798), чисельна колонія ящірки прудкої (Lacerta agilis). З птахів тут гніздяться щеврик лісовий (Anthus trivialis), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella), кропив'янка сіра (Silvia communis).
Джерела
- Василюк А. В., Парникоза И. Ю. Инвентаризация и меры по сохранению степных биотопов юга киевской области. Степной бюллетень. № 27. Осень 2009
- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
Посилання
Примітки
- ↑ Бригинець: Прокуратура підтвердила передачу земель заповідного фонду Київщини приватним особам
- ↑ Гора Остриця
- ↑ «Машина часу» в «Київській Русі»
- ↑ Ковила волосиста Stipa capillata L.
- ↑ Костриця борозниста. Типчак
- ↑ Горицвіт весняний Adonis vernalis L. (Adonanthe vernalis (L.) Spach, Chrysocyathus vernalis (L.) Holub)
- ↑ Carex humilis (Dwarf Sedge) (англ.)
- ↑ Dianthus membranaceus Borbás (англ.)
- ↑ Gypsophila paniculata (англ.)
- ↑ Lathyrus lacteus (M. Bieb.) E.D. Wissjul. (англ.)
- ↑ Linum austriacum L. (англ.)
- ↑ Ornithogalum kochii Parl. (англ.)
- ↑ ЗОПНИК КОЛЮЧИЙ (PHLOMIS PUNGENS WILLD.) (рос.)
- ↑ Ракитник австрийский — Cytisus austriacus L.
- ↑ Campanula sibirica L. (англ.)
- ↑ Asperula cynanchica (Squinancywort) (англ.)
- ↑ Ластовень лекарственный [Vincetoxicum officinale Маench (рос.)
- ↑ Методика проведення експертизи сортів деревію майже звичайного
- ↑ Succisa pratensis — Moench. (англ.)
- ↑ Verbascum phoeniceum ‘Temptress Purple’ (англ.)
- ↑ Рокитник руський (Cytisus pineticola)
- ↑ Holotype of Artemisia dniproica Klokov [family ASTERACEAE (англ.)]
- ↑ Falcaria vulgaris Bernh. — Резак обыкновенный. (рос.)
- ↑ Сухоребрик льозеліїв (Sisymbrium Loeselii L.)
- ↑ Allium sphaerocephalon (англ.)
- ↑ Stenactis annua (англ.)
- ↑ Колючник Биберштейна — Carlina biebersteinii Bernh. ex Hornem. (рос.)
- ↑ Galium verum (LINN.) (англ.)
- ↑ Phlomis tuberosa (англ.)