Відкрити головне меню
Огірочник лікарський
Квіти огірочника
Квіти огірочника
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Айстериди
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: не визначено
Родина: Шорстколисті (Boraginaceae)
Рід: Огірочник (Borago)
Вид: Огірочник лікарський
Біноміальна назва
Borago officinalis
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Borago officinalis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Borago officinalis
EOL logo.svg EOL: 580765
IPNI: 113618-1
ITIS logo.svg ITIS: 31727
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13363

Огірочник лікарський (Borago officinalis)  — рослина родини бурачникові (Boraginaceae).

Зміст

БудоваРедагувати

Однорічна або дворічна рослина. Стебло опушене, гіллясте, досягає висоти 30-60 см. Нижні листки великі, яйцеподібні, черешкові, верхні — довгасті, сидячі. Поверхня листків опушена. Квітки великі, блакитнуваті, зібрані в щитоподібні суцвіття. Цвіте рослина в червні. Насіння має елайсоми, завдяки яким розповсюджуються за допомогою мурах.

Практичне використанняРедагувати

 
Арагонська кухня, огірочник варений

Вирощують огірочник на городах, у садах, на присадибних ділянках, в окремих господарствах.

Хімічний складРедагувати

Основними діючими компонентами рослини є слиз (до 30%), дубильні речовини (близько 3%), сапоніни, каротин, смолисті речовини, кремнієва та аскорбінова кислоти. Трава огірочника має запах свіжих огірків.

У харчуванніРедагувати

Молоді листки багаті на слизисті речовини і вітаміни, а тому придатні для салатів. Смак приємний, нагадує свіжі огірки, але з дужчим ароматом. Найчастіше листя використовують як шпинат для юшок, салатів, окрошки. Листя та пагони іноді заварюють замість чаю, квасять про запас. Дрібно пошатковане зілля додається до овочевих та грибних салатів, рибних і овочевих юшок.[1]

У фарбуванніРедагувати

Відваром старого листя огірочника фарбують тканини в синій колір.

Використання в медициніРедагувати

В офіційній медицині не використовується.

В народній медицині використовується у поєднанні з травою алтеї лікарської та насінням льону звичайного як обволікальний, протизапальний та помякшувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів, простудних захворювань, сечових органів, а також при шкірних хворобах, ревматизмі, гарячці.

У садівництвіРедагувати

Виведені культурні сорти з білими квітами.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Фітотерапія — Є. С. Товстуха(укр.)


  1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.45