Огірочник лікарський
Огірочник лікарський | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Квіти огірочника
| ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Borago officinalis L., 1753 | ||||||||||||||||||||
|
Огірочник лікарський (Borago officinalis) — рослина родини бурачникові (Boraginaceae).
БудоваРедагувати
Однорічна або дворічна рослина. Стебло опушене, гіллясте, досягає висоти 30-60 см. Нижні листки великі, яйцеподібні, черешкові, верхні — довгасті, сидячі. Поверхня листків опушена. Квітки великі, блакитнуваті, зібрані в щитоподібні суцвіття. Цвіте рослина в червні. Насіння має елайсоми, завдяки яким розповсюджуються за допомогою мурах.
Практичне використанняРедагувати
Вирощують огірочник на городах, у садах, на присадибних ділянках, в окремих господарствах.
Хімічний складРедагувати
Основними діючими компонентами рослини є слиз (до 30%), дубильні речовини (близько 3%), сапоніни, каротин, смолисті речовини, кремнієва та аскорбінова кислоти. Трава огірочника має запах свіжих огірків.
У харчуванніРедагувати
Молоді листки багаті на слизисті речовини і вітаміни, а тому придатні для салатів. Смак приємний, нагадує свіжі огірки, але з дужчим ароматом. Найчастіше листя використовують як шпинат для юшок, салатів, окрошки. Листя та пагони іноді заварюють замість чаю, квасять про запас. Дрібно пошатковане зілля додається до овочевих та грибних салатів, рибних і овочевих юшок.[1]
У фарбуванніРедагувати
Відваром старого листя огірочника фарбують тканини в синій колір.
Використання в медициніРедагувати
В офіційній медицині не використовується.
В народній медицині використовується у поєднанні з травою алтеї лікарської та насінням льону звичайного як обволікальний, протизапальний та помякшувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів, простудних захворювань, сечових органів, а також при шкірних хворобах, ревматизмі, гарячці.
У садівництвіРедагувати
Виведені культурні сорти з білими квітами.
ГалереяРедагувати
Насіння з елайосомами
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.45
ДжерелаРедагувати
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Фітотерапія — Є. С. Товстуха(укр.)
ПосиланняРедагувати
- Огірочник лікарський // Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 304. — ISBN 5-88500-055-7.
- Огірочник лікарський // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 45-46.
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |