Відкрити головне меню

НазваРедагувати

Наукова назва Achillea походить від імені давньогрецького міфологічного героя Ахілла, який вперше застосував цю рослину, вилікувавши рану свого друга[1].

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

Багаторічні трави з цілісним, перисто-лопатевим або перисто-розсіченим листям. Стебла прямостоячі, висхідні. Суцвіття — кошики, дрібні, багатоквіткові, здебільшого зібрані в загальне щитковидне суцвіття, рідше поодинокі; крайові квітки маточкові, язичкові, білі, рожеві, червоні або жовті, серединні — двостатеві, трубчасті. Плід — сім'янка без летючки.

ПоширенняРедагувати

Рід Деревій включає в себе близько 150 описаних видів (Див. Список видів роду Деревій), поширених переважно в помірному поясі Північної півкулі, особливо багато видів в горах і в Середземномор'ї.

Поширення в УкраїніРедагувати

В Україні — 23 види. Найпоширеніший — деревій звичайний (Achillea millefolium L.). Доволі поширеним є деревій горбовий (Achillea collina J.Becker ex Rchb.).

Ендеміком України є деревій голий (Achillea glaberrima) — з перистороздільними листками й жовтими квітками. Росте лише на гранітних скелях у степовому заповіднику «Кам'яні Могили» Донецької області.

ВикористанняРедагувати

Лікарська рослина. У рослинній сировині деревію містяться вуглеводи, алкалоїди, сапоніни, дубильні речовини, флавоноїди та ефірна олія. Настій і рідкий екстракт із свіжого листя і суцвіть Деревія звичайного (і близьких до нього видів) застосовуються як кровоспинний засіб, підсилюють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні протоки, знімають спазми в кишечнику а також у складі так званого апетитного чаю.

Деревій звичайний (Achillea millefolium) і деревій цілолистий (Achillea ptarmica) входять до списку дикорослих корисних рослин України.

Є відомості, що стеблини деревія використовувалися у китайському ворожінні (див. Ворожіння по І Цзину на стеблах тисячолисника[en]) ще у 13 ст. до н. е.[2]

Населення багатьох країн використовує деревій як пахучу приправу нарівні з пижмом. У Румунії, Угорщині, Чухії, Словаччині на ньому настоюють лікери і вермут.[3]

Охорона у природіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Фармацевтична енциклопедія
  2. Zhang Yachu, Liu Yu, Edward L. Shaughnessy. «Some Observations about Milfoil Divination Based on Shang and Zhou bagua Numerical Symbols». Early China Vol. 7, (1981-82), pp. 46-55.[1][недоступне посилання з липень 2019] Реф. на ст. 49-51.
  3. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.155
  4. Деревій голий Achillea glaberrima Klokov в Червоній книзі України
  5. Види [[судинні рослини|судинних рослин]] [[Флора України|флори України]], які занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (I99I). Архів оригіналу за 29 жовтень 2013. Процитовано 23 травень 2014. 
  6. Червона книга Донецької області: Рослинний світ. Архів оригіналу за 25 вересень 2013. Процитовано 23 травень 2014. 
  7. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтень 2013. Процитовано 23 травень 2014. 
  8. Чихавка язичкова (деревій язичковий) Ptarmica lingulata (Willd. et Kit.) DC. (Achillea lingulata Waldst. et Kit., A. alpina Schur) в Червоній книзі України
  9. Чихавка тонколиста (деревій Шура) Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur (Achillea oxyloba (DC.) Sch.Bip. subsp. schurii (Sch.Bip.) Heimerl, A. schurii Sch.Bip.) в Червоній книзі України

ЛітератураРедагувати

  • Кондратюк Є. М. Рід Деревій — Achillea L. // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — Т. 11. — С. 235–265; 553.;
  • Сербін А. Г., Карамазова Л. С., Ткаченко Н. М. Хімічний склад та лікувальне застосування видів Achillea // Растит. ресурсы — 1987. — Т. 23. — № 2;
  • Атлас лекарственных растений СССР, М., 1962. ((рос.))

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати