Вікіпедія

EFV

Версія від 11:17, 29 листопада 2014, створена Basio (обговорення | внесок)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 29 листопада 2014, заснована на цій версії.

EFV (англ. Expeditionary Fighting Vehicle) (Експедиційна бойова машина) — перспективна панцирна машина-амфібія морської піхоти США, прийняття якої на озброєння було заплановано 2015 роком для заміни AAV-P7. На відміну від старої моделі EFV завдяки втричі більшій швидкості на воді захисту, озброєнню могли використовуватись для безпосередньої підтримки десанту, дорівнюючи по захисту, маневреності танку M1 Abrams. У 2003 застосовувалось його позначення AAAV (англ. Advanced Amphibious Assault Vehicle) (Штурмова амфібійна бойова машина). Разом з новими класами десантних кораблів, літаків, конвертопланом Bell Boeing V-22 Osprey, кораблем LCAC EFV повинна була стати одним з головних елементів технічного забезпечення операцій Корпусу морської піхоти США. Через дефіцит бюджету і значну вартість EFV програми їхнього виробництва 6 січня 2011 була призупинена.

EFV
опис
Типдесантна амфібія
EFVP
EFVC
Схема: гусеничний
ПоходженняСША США
Історія використання
ОператориКорпус морської піхоти США
Історія виробництва
РозробникGeneral Dynamics
ВиробникGeneral Dynamics
Вартість одиниці22.300.000 доларів
Характеристики
Вага35.97
Довжина10.67
9.33
Ширина3.66
Висота3.28
Обслуга3
Десант17 (EFVP)
7 (EFVPC)
Калібр1x30-мм Mk44
Темп вогню250
Дальність вогню
Ефективна2,0
Бронякераміка, кевлар, скловолокно
Головне
озброєння
боєкомплект: 150
Другорядне
озброєння
1×7,62 мм
боєкомплект: 2400
ДвигунV12 Дизель MTU Friedrichshafen MT 883 Ka-524
2.702 (2.016) (вода)
850 (635) (суша)
Питома потужність34.48
Трансмісія6-ступінчаста КП Allison X4560
на воді 2× гребні гвинти
Швидкістьшосе: 72.41
бездоріжжя: 46
EFV у Вікісховищі

Історія

 
Схема EFV. (англ.)
 
Випробовування прототипу вибуховою хвилею

У останні десятиліття ХХ ст. у Корпусі морської піхоти США почали розробляти концепцію нової штурмової плавучої машини, яка могла б взаємодіяти з основним бойовим танком M1 Abrams. Задля безпеки десантних кораблів вона повинна десантуватись у воду за 50 км від берега за межею прямої видимості і якнайшвидше подолати цю відстань. На березі штурмові машини повинні захопити і утримувати операційний простір за 13 км від берега. Конкурс виграла компанія General Dynamice Land Systems[1]. Випробування 4 прототипів розпочали 1999, але через певні технічні проблеми у лютому 2007 було замовлено ще 7 прототипів з кращою плавучістю, поліпшеною конструкцією автоматики вежі. Через високу вартість кількість машин для потреб морської піхоти було зменшено до 573. Їхні випробовування мали розпочати до початку 2010 року. Планувалось у 2008–2015 роках замінити 1013 машинами EFV 1322 AAV7A1. У червні 2007 члени підкомітету по питаннях збройних сил звернули увагу командування морського корпусу на необхідність посилення захисту EFV від мін і СВП. Але застосування V-подібного днища погіршило б швидкість пересування по воді. Також критикували застосування алюмінієвих сплавів для захисту, прямі контури корпусу. Випробовування прототипів у січні-лютому 2010 на полігоні Абердін показали, що EFV забезпечує захист від мін, СПВ на рівні 2 категорії, від прямого і непрямого попадання куль. 13 жовтня 2010 ВМФ підписав контракт з M Cubed Technologies на розробку легшого ефективного панцирного захисту EFV, для підвищення її мобільності[2].

Одночасно відбувся певний перегляд тактики десантних операцій із зменшенням відстані десантування з 29 миль до 10-18 миль, що робить непотрібною високу швидкість пересування EFV на воді[3], моторі, що у цей час розвиває потужність на 1200 к.с. за потужність танку M1 Abrams.

Конструкція

 
Пересування по воді на максимальній швидкості

У передній частині розміщені водій, командир і стрілець 30-мм автоматичної гармати у вежі. Для переміщення на воді елементи приводу зміщено до центру корпусу. У задньому десантному відділенні може розміститись 17 морпіхів чи 2300 кг вантажу. Для швидкого переміщення на воді використовують два потужні водомети. Рушій Shrouded Honeywell створює на воді 2800 к.с. тяги. У режимі значної швидкості гідропневматична підвіска піднімає вгору і ховає за борти гусениці з опорними катками, спереду опускається спеціальний щит для зменшення опору води, по бортах і на кормі піднімаються елементи для збільшення площі корпусу, що дозволяє машині піднятись з води і у режимі глісера розвинути до 46 км/год. Захист від ЗМУ забезпечує система надлишкового тиску з фільтрами. Для зменшення ваги застосовано алюмінієву броню.

Див. також

Примітки

  1. ↑ General Dynamice Land Systems (англ.)
  2. ↑ M Cubed Technologies, Inc. Wins Contract To Develop Armor For U.S. Marine Corps Fighting Vehicles (англ.)
  3. ↑ Fleet will feel effects of major Corps cuts (англ.)

Джерела

  • Dwight Jon Zimmerman: The Book of Weapons: Tools of War Through the Ages. New York: Tess Press, 2011. ISBN 978-1-60376-117-8 (англ.)
  • Kolekcja Wozy Bojowe DeAgostini Atlas, Warszawa 2004, ISBN 83-7397-008-8 (англ.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=EFV&oldid=15204883