EFV
EFV (англ. Expeditionary Fighting Vehicle) (Експедиційна бойова машина) — перспективна панцирна машина-амфібія морської піхоти США, прийняття якої на озброєння було заплановано 2015 роком для заміни AAV-P7. На відміну від старої моделі EFV завдяки втричі більшій швидкості на воді, захисту, озброєнню могли використовуватись для безпосередньої підтримки десанту, дорівнюючи по захисту, маневреності танку M1 Abrams. У 2003 застосовувалось його позначення AAAV (англ. Advanced Amphibious Assault Vehicle) (Штурмова амфібійна бойова машина). Разом з новими класами десантних кораблів, літаків, конвертопланом Bell Boeing V-22 Osprey, кораблем LCAC EFV повинна була стати одним з головних елементів технічного забезпечення операцій Корпусу морської піхоти США. Через дефіцит бюджету і значну вартість EFV програми їхнього виробництва 6 січня 2011 була призупинена.
| EFV | |
|---|---|
 | |
| Тип | десантна амфібія EFVP EFVC Схема: гусеничний |
| Історія використання | |
| Оператори | Корпус морської піхоти США |
| Історія виробництва | |
| Розробник | General Dynamics |
| Виробник |  США, General Dynamics |
| Вартість одиниці | 22.300.000 доларів |
| Характеристики | |
| Вага | 35.97 |
| Довжина | 10.67 9.33 |
| Ширина | 3.66 |
| Висота | 3.28 |
| Обслуга | 3 |
| Десант | 17 (EFVP) 7 (EFVPC) |
| Калібр | 1x30-мм Mk44 |
| Темп вогню | 250 |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 2,0 |
| Броня | кераміка, кевлар, скловолокно |
Головне озброєння | боєкомплект: 150 |
Другорядне озброєння | 1×7,62 мм боєкомплект: 2400 |
| Двигун | V12 Дизель MTU Friedrichshafen MT 883 Ka-524 2.702 (2.016) (вода) 850 (635) (суша) |
| Питома потужність | 34.48 |
| Трансмісія | 6-ступінчаста КП Allison X4560 на воді 2× гребні гвинти |
| Швидкість | шосе: 72.41 бездоріжжя: 46 |
EFV у Вікісховищі | |
Історія
ред.
У останні десятиліття ХХ ст. у Корпусі морської піхоти США почали розробляти концепцію нової штурмової плавучої машини, яка могла б взаємодіяти з основним бойовим танком M1 Abrams. Задля безпеки десантних кораблів вона повинна десантуватись у воду за 50 км від берега за межею прямої видимості і якнайшвидше подолати цю відстань. На березі штурмові машини повинні захопити і утримувати операційний простір за 13 км від берега. Конкурс виграла компанія General Dynamice Land Systems. Випробування 4 прототипів розпочали 1999, але через певні технічні проблеми у лютому 2007 було замовлено ще 7 прототипів з кращою плавучістю, поліпшеною конструкцією автоматики вежі. Через високу вартість кількість машин для потреб морської піхоти було зменшено до 573. Їхні випробовування мали розпочати до початку 2010 року. Планувалось у 2008—2015 роках замінити 1013 машинами EFV 1322 AAV7A1. У червні 2007 члени підкомітету з питань збройних сил звернули увагу командування морського корпусу на необхідність посилення захисту EFV від мін і СВП. Але застосування V-подібного днища погіршило б швидкість пересування по воді. Також критикували застосування алюмінієвих сплавів для захисту, прямі контури корпусу. Випробовування прототипів у січні-лютому 2010 на полігоні Абердин показали, що EFV забезпечує захист від мін, СПВ на рівні 2 категорії, від прямого і непрямого попадання куль. 13 жовтня 2010 ВМФ підписав контракт з M Cubed Technologies на розробку легшого ефективного панцирного захисту EFV, для підвищення її мобільності[1].
Одночасно відбувся певний перегляд тактики десантних операцій із зменшенням відстані десантування з 29 миль до 10-18 миль, що робить непотрібною високу швидкість пересування EFV на воді[2], моторі, що у цей час розвиває потужність більшу на 1200 к.с. за потужність танку M1 Abrams.
Конструкція
ред.
У передній частині розміщені водій, командир і стрілець 30-мм автоматичної гармати у вежі. Для переміщення на воді елементи приводу зміщено до центру корпусу. У задньому десантному відділенні може розміститись 17 морпіхів чи 2300 кг вантажу. Для швидкого переміщення на воді використовують два потужні водомети. Рушій Shrouded Honeywell створює на воді 2800 к.с. тяги. У режимі значної швидкості гідропневматична підвіска піднімає вгору і ховає за борти гусениці з опорними котками, спереду опускається спеціальний щит для зменшення опору води, по бортах і на кормі піднімаються елементи для збільшення площі корпусу, що дозволяє машині піднятись з води і у режимі глісера розвинути до 46 км/год. Захист від ЗМУ забезпечує система надлишкового тиску з фільтрами. Для зменшення ваги застосовано алюмінієву броню.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ M Cubed Technologies, Inc. Wins Contract To Develop Armor For U.S. Marine Corps Fighting Vehicles [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Fleet will feel effects of major Corps cuts[недоступне посилання](англ.)[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела
ред.- Dwight Jon Zimmerman: The Book of Weapons: Tools of War Through the Ages. New York: Tess Press, 2011. ISBN 978-1-60376-117-8 (англ.)
- Kolekcja Wozy Bojowe DeAgostini Atlas, Warszawa 2004, ISBN 83-7397-008-8 (англ.)
Посилання
ред.- Expeditionary Fighting Vehicle (EFV) [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- MTU — the perfect match (англ.)
- Pentagon considers the cancellation of the EFV [Архівовано 1 березня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Expeditionary Fighting Vehicle (EFV), United States of America [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Left and Right Unite against Government Waste [Архівовано 6 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Case study: EFV keeps pace with Ethernet to actualize net-centric warfare [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)