Софонісба Ангіссола (італ. Sofonisba Anguissola) (бл. 1532, Кремона — 16 листопада 1625, Палермо) — італійська художниця пізнього Відродження й маньєризму.

Софонісба Ангіссола
Sofonisba Anguissola
Self-portrait at the Easel Painting a Devotional Panel by Sofonisba Anguissola.jpg
Автопортрет Софонісби Ангіссоли
При народженні Sofonisba Anguissola
Народження 1530-ті[1][2][3]
Кремона, Ломбардія
Смерть 16 листопада 1625(1625-11-16)[4][5]
  Палермо, Італія
Національність італійка
Громадянство Італія[6]
Жанр портрет
Діяльність художниця, мисткиня, visual artist
Напрямок пізнє відродження, маньєризм
Роки творчості 1552-1624
Вплив на Бернардино Кампі, Бернардино Гатті
Вчитель Bernardino Campid і Bernardino Gattid
Твори Self-Portraitd і Portrait Group with the Artist’s Father, Brother and Sisterd
Батько Amilcare Anguissolad
Мати Bianca Ponzoni Anguissolad
У шлюбі з Fabrizio Moncadad і Q73524660?
Брати, сестри

CMNS: Софонісба Ангвіссола у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

 
Софонісба Ангіссола. «Лючія з її сестрами Європою і Мінервою за грою в шахи». Оригінал картини знаходиться в колекції Національного музею в м. Познань. Картина написана маслом італійською художницею Софонисбою Ангисчиоли (1527 - 1623 роки). На картині три сестри Софонисби і їх старша прислуга. З лівої сторони сидить Лучія (теж художниця) з правої сторони Минерва. Дівчинка, яка стоїть за столиком наймолодша сестра- Євгенія. Картина називається "Партія шахмат." До 1824 року картина знаходилася в колекції Луи Бонапарта, поки її не купив граф А. Рачинський у Парижі. Це одне із найкрасивіших витворів мистецтва на тему шахової гри. ( Література: Ежи Гижицкий, "С шахматами через века и страны" SPORT I TURYSTYKA - WARSZAWA 1970, Стор. 269, 277 - 278)

Народилася у Кремоні (Ломбардія) вона була старшою донькою у сім'ї де було семеро дітей, її сестра Лючія теж стала художницею. Батько Амількар Ангіссоло належав до обраного аристократичного кола Генуї. Мати Софонісби Бьянка Понцоне також належала до аристократичної сім'ї. Вона отримала всебічну якісну освіту, разом з тим навчалась образотворчому мистецтву. Ангіссола подорожує до Риму де була представлена Мікеланджело який одразу ж розпізнав її талант. У 1558 р. побувала у Мілані і написала портрет герцога Альби. Герцог рекомендував її при іспанському дворі, дружина Філіпа ІІ-го, королева Елізабет Валуа котра була художницею-аматоркою, і вона запросила Ангіссолу бути її вчителькою, і присвоїла їй ранг фрейліни королеви іспанської. Від так Ангіссола стала офіційною придворною художницею іспанського короля.

Галерея вибраних творівРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Chadwick, Whitney (1990). Women, Art, and Society. London: Thames and Hudson. ISBN 0-500-20354-7.
  • Ferino-Pagden, Sylvia; Kusche, Maria (1995). Sofonisba Anguissola: A Renaissance Woman. National Museum of Women in the Arts. ISBN 0-940979-31-4.
  • Harris, Ann Sutherland; Nochlin, Linda (1976). Women Artists: 1550—1950. New York: Los Angeles County Museum of Art, Knopf. ISBN 0-394-41169-2.
  • Perlingieri, Ilya Sandra (1992). Sofonisba Anguissola. Rizzoli International. ISBN 0-8478-1544-7.
  • Pizzagalli, Daniela (2003). La signora della pittura: vita di Sofonisba Anguissola, gentildonna e artista nel Rinascimento [The Lady of the Painting: The Life of Sofonisba Anguissola, Gentlewoman and Artist of the Renaissance] (in Italian). Milan: Rizzoli. ISBN 88-17-99509-6.

ПосиланняРедагувати