Сонцеве (Старобешівський район)

Со́нцеве — село в Україні, у Старобешівському районі Донецької області. Населення становить 985 осіб.

село Сонцеве
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Старобешівський
Рада/громада Сонцевська сільська рада
Код КОАТУУ 1424587501
Облікова картка Сонцеве 
Основні дані
Засноване 1878
Населення 985
Поштовий індекс 87262
Телефонний код +380 6253
Географічні дані
Географічні координати 47°32′34″ пн. ш. 38°01′49″ сх. д. / 47.54278° пн. ш. 38.03028° сх. д. / 47.54278; 38.03028Координати: 47°32′34″ пн. ш. 38°01′49″ сх. д. / 47.54278° пн. ш. 38.03028° сх. д. / 47.54278; 38.03028
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Відстань до
обласного центру
70,2 км
Відстань до
районного центру
30,4 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
22,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87262, Донецька обл., Старобешівський р-н, с. Сонцеве, пл. Леніна, 61, тел. 43-3-21
Сільський голова Ротто Сергій Іванович
Карта
Сонцеве. Карта розташування: Україна
Сонцеве
Сонцеве
Сонцеве. Карта розташування: Донецька область
Сонцеве
Сонцеве

Загальні відомостіРедагувати

Відстань до райцентру становить близько 30 км і проходить автошляхом Т 0508.

Землі села межують із територією с. Староласпа Бойківського району Донецької області.

Із 2014 р. внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.

ІсторіяРедагувати

Наприкінці ХIХ століття (70-90 роки) з Катеринославської та Херсонської губерній на територію району переселяються меноніти, послідовники голландського проповідника Сімонса Менно. До їх числа входили не тільки німці, а й фламандці. Віруючі цього протестантського штибу відмовлялися брати в руки зброю і служити в армії, а так як у Німеччині того періоду йшли безперервні війни і місцеві князі мали практику продавати селян у солдати, меноніти тікали в Росію, де були не тільки вільні землі, а й зобов'язання уряду звільнити переселенців від військової повинності на сто років.

У 1878 році була створена німецька колонія з двох хуторів — Фельзенбах (Кам'яний струмок) і Фельзенталь (Кам'яна долина), які, об'єднавшись, взяли найменування Фельзенталь, перейменована в 1915 році в село Солнцеве, за іменем багатого власника місцевих ремонтних майстерень Солнцева. Це було велике село, де до 1918 року проживало 200 осіб, які володіли 1800 десятин землі[1].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 985 осіб, із них 17,77 % зазначили рідною мову українську, 80,51 % — російську та 0,2 % — білоруську мову[2].

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Дынгес А. А. Здесь была каменная долина. Старобешево. Газета «Новая Жизнь» 17 декабря 2003.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область

ПосиланняРедагувати