Сокиринський Григорій Андрійович
Григо́рій Андрі́йович Сокири́нський (30 квітня 1900, Білоусівка Перша — 1974) — український радянський художник і педагог; член Спілки радянських художників України.
| Сокиринський Григорій Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 30 квітня 1900 Суворовське, Тульчинський район, Тульчинська округа, СРСР | |||
| Смерть | 1974 | |||
| Країна |  Російська імперія УНР СРСР | |||
| Жанр | пейзаж | |||
| Навчання | Київський інститут пластичних мистецтв | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчитель | Кричевський Федір Григорович, Татлін Володимир Євграфович, Бурачек Микола Григорович і Бернштейн Михайло Давидович | |||
| Працівник | Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 30 квітня 1900 року в селі Білоусівці Першій (нині у складі села Суворовського Тульчинського району Вінницької області, Україна). У 1918 році вступив до Кам'янець-Подільської художньої школи, але через брак коштів не зміг її закінчити. Упродовж 1923—1930 років навчався у Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Федір Кричевський, Володимир Таталін, Микола Бурачек[1], Михайло Бернштейн[2].
Після закінчення інституту працював художником-декоратром у Київському театрі імені Івана Франка, головним художником Тираспольського драматичного театру[1]. Протягом 1941—1945 років викладав у Ашгабатському художньому училищі[2]. Член ВКП(б) з 1947 року.
Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 12, квартира № 171. Помер у 1974 році[1].
Творчість
ред.Працював у галузях станкового живопису і станкової графіки. Передусім відомий як аквареліст. Серед робіт:
- «Весняний мотив» (1947, папір, акварель; Національний художній музей України)[3];
- «Прикарпаття. На річці Черемош» (1948);
- серія «Пейзажі Грузії» (1949):
- «Ворота старої фортеці в Горі» (папір на картоні, акварель; Одеський художній музей)[2];
- «Пейзаж. Набережна Кури» (папір, акварель)[2];
- «Інтер'єр» (1949; папір, акварель)[2];
- серія «Пейзажі Криму» (1951—1960);
- серія «На батьківщині Володимира Леніна» (1956);
- «Узбекистан» (1964);
- «Будні Одеського порту» (1966);
- «Перед грозою» (1971).
Брав участь у республіканських виставках з 1937 року. Дебютував на Виставці живопису, графіки та скульптури, присвяченій героїчній Іспанії, відкритій 6 травня 1937 року у Харкові, у залах Державної Української картинної галереї. З 1954 року брав участь у всесоюзних виставках. Персональні виставки відбулися в Ашгабаті у 1944 році та у Києві в 1967 році та у 1983 і 2002 роках посмертні[1].
Твори художника, крім вище згаданих музеїв, зберігаються у музеях Дніпра, Ульяновська, Запоріжжя, Сімферополя, у Національній картинній галереї імені Івана Айвазовського, у галерейних та приватних колекціях в Україні та за її межами[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Сокиринский Григорий Андреевич / Арт-галерея «Nostalgie». (рос.)
- ↑ а б в г д Каталог «Одесский художественный музей». Составитель Л. Н. Калмановский. «Мистецтво». 1974. С. 162. (рос.)
- ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 82.
Література
ред.- Сокиринський Григорій Андрійович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 432—433.;
- Сокиринський Григорій Андрійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 215.;
- Сокиринський Григорій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — ISBN 5-7707-4049-3.