Собачко-Шостак Ганна Федосівна
Га́нна Соба́чко-Шоста́к (3 (15) грудня 1883 — 3 грудня 1965) — українська майстриня декоративного розпису. До 1930-х за ескізами Собачко-Шостак вишивали декоративні панно, килими на весь СРСР. Експонувалися з 1913 року в Петербурзі, Києві і Парижі, Берліні, Дрездені, Мюнхені. Навчала українських художниць Параску Власенко, Марію Примаченко, Тетяну Пату, Надію Білоконь, Марію Пособчук.
Ганна Федосівна Собачко-Шостак | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Ганна Собачко на тлі своєї роботи, кустарна майстерня Євгенії Семиградової, 1915 | ||||
Народження | 3 (15) грудня 1883 Скопці (нині Веселинівка) Полтавської губернії, Російської імперії | |||
Смерть | 3 грудня 1965 (81 рік) | |||
![]() | ||||
Поховання | Q4513197? | |||
Національність | українка | |||
Країна | ![]() | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Навчально-показова килимова майстерня | |||
Діяльність | художниця | |||
Напрямок | декоративний живопис | |||
Роки творчості | 1910–1965 | |||
Вплив | Олександра Екстер, Євгенія Прибильська | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
Біографія
ред.Народилася 15 грудня 1883 року в селі Скопці Переяславського повіту Полтавської губернії (нині с. Веселинівка Баришівського району Київської області) в сім'ї бідних селян. Тільки дві зими ходила до школи: потім змушена тяжко працювати на польових роботах у заможних селян, взимку допомагала матері ткати полотно та вишивати.
Змалку загострено відчувала природу. Жаліла самосійні квіти, не рвала їх.
В дитинстві робила мальовки на папері, розписувала хати. Та особливо подобались односельцям її мальовані рушники, в той час поширені на Переяславщині. Про свої малюнки говорила: «Як намалювала б квітку точнісінько такою, як вона є, як всі її бачать, то мені б сказали люди у селі: „То ж не твоя квітка, Ганно, а природня, огородня“». Тому й вигадувала з голови.
У 1925 році Ганна Собачко-Шостак народила сина Івана, який наслідував її професійний шлях.
У 1932 році разом з сім'єю запрошена до Москви, відтоді жила на засланні в селищі Черкізове Московської області, де працювала на фабриці «Експортнабивтканина».
3 грудня 1965 року Ганна Собачко померла. Прощатися з «украинкой Ганной-рисовальщицей» вийшло все селище: шлях від самої хати було засипано червоною калиною. Труну несли на вишитих художницею рушниках. А незабаром вулиця була названа ім'ям мисткині.
Творчість
ред.В 1910 році односельчанка, відома шанувальниця народної творчості, меценатка, активна учасниця революційного руху А. В. Семиградова помітила талант Ганни, стала купувати її рушники та надала в своєму будинку кімнату, де та могла малювати. А потім познайомила з роботами Собачко художницю Євгенію Прибильську, яка на той час навчалась у П. Левченка та була запрошена Семиградовою в село керувати килимарською майстернею, щоб відродити локальні традиції килимарства. Прибильську захопили барвисті килими, вишивки і яскраві малюнки, які Ганна виконувала для себе. В майстерні цих мисткинь за малюнками Ганни Собачко виготовлені панно і вишивки, що експонувались у Петербурзі, Києві (1913), Берліні (1914).
Завдяки Євгенії Прибильскій в листопаді 1915 року, при підтримці, зокрема, Олександри Екстер, живописні роботи Собачко експонують в Москві на виставці «Сучасне декоративне мистецтво». Ці роботи характерні для першого періоду її творчості: монументальні за композицією, виконані в традиціях настінних українських розписів, різні колористично: «Настінний розпис», «Повійка», « Весняна пісня».
У 1916 році, під час Першої світової війни, Ганна Собачко створює композицію «Тривога», де червоно-вогняними смерчами передає жах і трагізм війни.
В 1917–1920-х під впливом революції, голоду, розрухи, громадянської війни Собачко розвиває свій стиль, наповнюючи народне мистецтво образами, відповідними часу. Характерні роботи: розписи «Червоний травень» та «Український вінок». Твори Собачко з тріумфом репрезентували мистецтво України за кордоном, зокрема у Празі, Берліні, Дрездені, Парижі.
Наступний період творчості з 1932–1936 років продовжується до 3 грудня 1965 року.
В 1930-ті роки за роботами Собачко вишивали килими та декоративні панно. Працюючи в Київській артілі, в 1931 році вона перемагає в республіканському конкурсі українського народного декоративного живопису. Потім оформлює український павільйон у Москві на Всеросійської Сільськогосподарській Виставці (нині ВВЦ), за що отримала звання майстра народної творчості й прийнята в Спілку художників СРСР.
З 1932 року в Підмосков'ї, на фабриці «Експортнабивтканина», за її малюнками та ескізами виготовлялись килимки, тканини й вишивки в стилі українського народного мистецтва. Роботи Собачко експонуються на виставках в 1936 році в Києві, Ленінграді, Москві, на міжнародних виставках, зокрема в Парижі (1937), Нью-Йорку (1939). Поряд з роботами Ганни Собачко виставляються і твори її учениць: Параски Власенко, Марії Примаченко, Тетяни Пати, Надії Білоконь, Марії Пособчук.
Твори Ганни Шостак зберігаються в музеях Києва, Одеському художньому музеї, репродукуються на листівках і в альбомах.
Стиль
ред.Під впливом професорок мистецтва (Євгенії Прибільської, Олександри Екстер) у 1910 році перейшла від традиційного народного розпису до декоративної графіки; працювала в техніці акварелі й гуаші. Її динамічні композиції асиметричні за формою, з довільним малюнком рослинно-квіткових мотивів і птахів, з буйним колоритом.
Все життя Ганна Собачко писала тільки квіти (іноді доповнювала їх птахами). Жодна з тисяч її квіток не повторилась за кольоровою мелодією, формою. Композиції тримаються на великих кольорових плямах, на варіації квітів, різних за розміром і формою. Квіти-птахи, квіти-риби, квіти — веселки — цільні, органічно пов'язані, безперервно змінні і перетворені. У ряді композицій пелюстки квітів переходять непомітно в птахів, риб, інколи в зображення людей. Це походить ще від стародавніх слов'янських народних традицій тератологічних орнаментів, у яких зливались мотиви живих істот і рослин. Квіти Собачко не безіменні — це квіти добра і мрій, надій і роздумів, діяння і щастя українського народу, вони передають колорит і багатство української природи.
«Твори Ганни Собачко — золота сторінка в історії українського мистецтва», сказав письменник Михайло Стельмах. Розписи художниці, позначені високою культурою форми, характерною для народного мистецтва, становлять велику історичну й естетичну цінність і можуть бути предметом серйозного й уважного вивчення.
Виставки
ред.В 1913 році килими за малюнками Собачко удостоєні срібної медалі в Санкт-Петербурзі та золотої медалі в Києві. Також її роботи експонувалися на виставках у Берліні (1914, 1922), Москві (1915, 1927), Дрездені (1924), Мюнхені (1925), Києві (1936) та ін. У 1965 і 2009 році її роботи експонувались на персональній виставці у Києві.
Деякі роботи
ред.- 1911 — «Дар землі»
- 1913 — «Весняна пісня»
- 1915 — «Святковий вечір»
- 1916 — «Півні»
- 1916 — «Тривога»
- 1917 — «Незабутні квіти»
- 1917 — «Квіти у вінку»
- 1917 — «Рожеве сяйво»
- 1918 — «Український вінок»
- 1918 — «Виноград»
- 1920 — «Птах серед квітів»
- 1920 — «Букет квітів»
- 1922 — «Польові дзвіночки»
- 1922 — «Сердиті птахи»
- 1922 — «Яблука»
- 1923 — «Декоративне панно»
- 1923 — «Нові квіти»
- 1935 — «Птахи на кораблику»
- 1935 — «Декоративне панно»
- 1938 — «Сови серед квітів»
- 1963 — цикл панно «Квіти України»
- 1963 — «Мої улюблені квіти»
- 1963 — «Весняні квіти»
- 1963 — «Зустріч в квітах»
- 1964 — «Риба»
- 1964 — «Наддніпрянські квіти»
- 1964 — «Ваза з квітами»
- 1964 — «Щасливий час»
- 1964 — «Жар-птиці»
- 1964 — «Ряжений дуб для молодих»
Нагороди
ред.Пам'ять
ред.- Вулиця, на якій жила Ганна Собачко в селищі в Підмосков'ї, названа її іменем незабаром після її смерті.
- Є вулиця Ганни Собачко-Шостак і в її рідному селі Веселинівка на Київщині.
Література
ред.Вікіцитати містять висловлювання від або про: Собачко-Шостак Ганна Федосівна |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Местечкін Г. Ганна Собачко. Київ, Мистецтво, 1965. [Архівовано 3 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Юр М. В. Собачко-Шостак Ганна Феодосіївна [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 684. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Церковна книга Кирилівського монастиря Міста Києва
- Церковна книга Покрові Пресвятої Богородиці (Пріорка) Міста Києва
- Церковна книга с. Скопці (нині Веселинівка)
Посилання
ред.- Собачко-Шостак Ганна Федосівна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 93. Про мисткинь Ганну Собачко і Катерину Білокур [Архівовано 7 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Ювілейна виставка в Києві (до 125-річчя від дня народження)[недоступне посилання з липня 2019]
- Виставка Український модернізм. Нью-Йорк, Чикаго, 2006, Америка (англ.)
- Виставка Авангард та Україна. Мюнхен, Німеччина, 1993 (англ.)
- Виставка Мистецтво України. Тулуза, Франція, 1993 (англ.)
- Виставка Український авангард. Загреб, Хорватія, 1991 (англ.)
- Ганна Собачко-Шостак (приклади робот)
- Ганна Собачко-Шостак (приклади робот)
- Взаємовплив професійного та народного мистецтва на прикладі творчості Ганни Собачко, Василя Довгошиї та Євмена Пшеченка. [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]