Смотрич (селище)

смт в Україні

Смо́трич — селище в Україні, центр Смотрицької селищної територіальної громади Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

селище Смотрич
Герб Смотрича Прапор Смотрича
Домініканський костел святого Миколая
Домініканський костел святого Миколая
Домініканський костел святого Миколая
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Смотрицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020250010018971
Основні дані
Засновано в другій половині XIV століття
Магдебурзьке право 1448
Статус із 2024 року
Площа 5.02 км²
Населення 1912 (01.01.2011)[1]
Густота 381 осіб/км²;
Поштовий індекс 32423
Телефонний код +380 3858
Географічні координати 48°56′49″ пн. ш. 26°33′37″ сх. д. / 48.94694° пн. ш. 26.56028° сх. д. / 48.94694; 26.56028
Водойма річки Смотрич, Яромирка


Відстань
Найближча залізнична станція: Балин
До станції: 25 км
До райцентру:
 - фізична: км
Селищна влада
Адреса 32423, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, смт Смотрич, вул. Героїв Небесної Сотні,8
Голова селищної ради Ялоха Ігор Станіславович
Карта
Смотрич. Карта розташування: Україна
Смотрич
Смотрич
Смотрич. Карта розташування: Хмельницька область
Смотрич
Смотрич
Мапа

Смотрич у Вікісховищі

Спеціалізується на харчовій промисловість, виробництві кераміки.

Географія

ред.

Селище розташоване у західному Поділлі, на річках Смотрич і Яромирка, за 8 км від залізничної станції Балин на лінії Ярмолинці — Ларга та за 33 кілометри автошляхами від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат

ред.

Смотрич знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

ред.
 
Старий герб Смотрича
 
Смотрич на мапі Зигмунда Герстмана

Засноване в другій половині XIV століття.

Князі Коріятовичі зробили Смотрич столицею Подільського князівства. Магдебурзьке право з 1448 року, в XV–XVII ст. існував Смотрицький замок.

1375 р. Смотрич належав подільському князю Олександру Коріатовичу. Його брат Юрій мав тут резиденцію.

1430 р. Смотрич належав великому князю литовському Вітовту.

1570 р. Смотрич належав до Кам'янецького староства Речі Посполитої.

1615 р. за люстрацією належав брацлавському воєводі Яну Потоцькому (помер 1611 р.).[2]

На 1665 Смотрич був центром окремого староства. Утім перебування в зоні постійних бойових дій часів Національної революції 1648—1676 не сприяло його розвиткові. Славу містечку принесла родина Смотрицьких[3].

1764 р. Смотрич належав Теодору Потоцькому — сину смотрицького старости, брацлавського каштеляна Яна Потоцького (помер 1744 р., син Юзефа Станіслава Потоцького та Елєонори з Реїв[4][5]).

1791 р. побудована ратуша. 5 липня 1792 р. привілеєм короля Станіслава Августа Понятовського підтверджено магдебурзьке право, а також надано герб із зображенням Святого Юрія Звитяжця, що нищить списом змія, на червоному тлі.

Смотрич відомий високим мистецтвом розписної художньої кераміки. З XVIII ст. тут виробляють поливяні миски, полумиски, баньки, іграшки. Вироби з Смотрича зберігаються в музеях Києва, Львова, Полтави, Санкт-Петербурга, Кракова і Дніпра.

У ХІХ столітті - позаштатне містечко Кам'янецького повіту Подільської губернії.

1863 року мешканці Смотрича втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Наприкінці XIX та на початку ХХ століть у Смотричу виникли сільський банк, вальцьований млин, гончарні і ткацькі промисли.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, селище надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці селища зазнали репресій.

Смотрич (з березня 1923 по грудень 1962 року) — районний центр УРСР, селище міського типу, центр селищної Ради.

В 19321933 жителі селища пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці селища вчергове пережили голод.

Статус селища міського типу із 1960 року.

З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.

29 серпня 2017 року було утворено Смотрицьку селищну об'єднану територіальну громаду. Адміністративним центром громади став Смотрич. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.[6]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, селище увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[7].

З 26 січня 2024 року Смотрич став селищем, зі законодавства виведено термін «селище міського типу», відповідно до нового закону, у селах мало б проживати від 2 тисяч до 5 тисяч людей, у селищах до 10 тисяч, у містах – понад 10 тисяч.

Населення

ред.

За переписом населення України 2001 року склало 2087 осіб[8].

Згідно перепису 2015 року в селищі мешкало 1866 осіб, населення села скоротилось на 10,59 % порівняно зі 2001 роком.

Мова

ред.
 
Селищі Смотрич поширені такі діалекти слова «горище»: вишка, гора

У селищі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,62 %
російська 1,14 %
угорська 1,00 %
польська 0,14 %
молдавська 0,10 %

Релігія

ред.

Храми Смотрича

ред.
  Зовнішні відеофайли
  1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності»
  • Домініканський монастир (для нього староста Миколай Бжеський 1586 року записав фундуш[9]), Домініканський костел (в ньому ймовірно був похований Олександр Коріатович)
  • Дерев'яна Миколаївська церква (не збереглася)
  • Успенська церква (не збереглася)
  • Дерев'яна синагога (не збереглася)

Відомі люди

ред.
 
Герб Потоцьких Золота Пилява примаської гілки.

Народилися

ред.

Смотрицькі воєводи

ред.

Смотрицькі старости

ред.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011. [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  2. Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 919. (пол.)
  3. Вирський Д.С. Смотрич [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 678. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  4. M. Nagielski. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.— t. XXVIII/1, zeszyt 116.— 178 s.— S. 57. (пол.)
  5. Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 10–11
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Smotrycz… S. 921.
  10. Adam Przyboś. Humiecki (Humięcki) Wojciech h. Junosza (zm. 1672) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — Tom X/1. — Zeszyt 44. — 160 s. — S. 102. (пол.)
  11. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — 938 s. — S. 215. (пол.)
  12. Daniłowiczowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Література

ред.

Посилання

ред.