Федір Скумін-Тишкевич

(Перенаправлено з Скумін-Тишкевич Федір)

Скумін-Тишкевич Федір (*1538 — †1618 р.,) — білоруський магнат, політичний діяч Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтського, згодом Речі Посполитої, дипломат, меценат.

Федір Скумін—Тишкевич
Teador Tyškievič. Тэадор Тышкевіч (1794).jpg
Народився 1538(1538)
Новогрудок, Білорусь
Помер 1618(1618)
Новогрудок, Новогрудський повіт[d], Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Громадянство Велике князівство Литовське, Руське, Жемайтське
Річ Посполита
Місце проживання Білорусь, Литва, Польща
Діяльність політик, дипломат, меценат
Суспільний стан шляхта
Посада гродненський старостаd, воєвода новогрудськийd, Староста брацлавськийd, Підскарбій надвірний литовський, Підскарбій великий литовський, Q26897619?, писар великий литовський, Q66200844? і Q66201003?
Конфесія православний, греко-католик
Рід Тишкевичі
Батько Скумін Тишкевич
Мати Марія-Марина Мелешко
У шлюбі з Катерина Ляцька
Діти Януш
Звання великий скарбник Литовський (1586—1590), воєвода новогрудський (1590—1618)
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з впливового білоруського роду Тишкевичів. Син Івана Львовича Скуміна-Тишкевича, старости Чорнобильського, та Марії-Марини Мелешко (1510—1598[1]). Завдяки належности до вищої аристократії держави та значним статкам зробив гарну політичну кар'єру. У 1576 році став надвірним підскарбієм литовським, після цього обіймав посаду великого писаря литовського. У 1578 році разом з Миколою Сапігою та Станіславом Криським очолював польське посольство до московського царя Івана IV Грозного стосовно укладання миру у Ливонській війні. Але обидві сторони висували такі умови, що укладення «вічного миру» було неможливе. Крім Лівонії, Смоленська і Полоцька Іван IV вимагав Київ, Канева, Вітебськ, а також визнання свого царського титулу. Тому було укладено перемир'я на 3 роки.

З 1581 до 1610 року як староста керував Брацлавським староством. У 1586 році отримав посаду великого підскарбія литовського. В цей час вплив Федора Скуміна-Тишкевича зростає настільки, що він став карбувати власну монету з гербом свого роду. З 1590 року стає воєводою Новогрудським.

Спочатку був супротивником Бeрестeйської унії разом з Костянтином Острозьким. Підтримував боротьбу проти розповсюдження уніатства, проте у 1597 році Федір Скумін-Тишкевич з міркувань збереження свого становища у державі перейшов до унії. У 1608 році він стає Гродненським старостою. Як стійкому уніатові король Сиґізмунд III Ваза у 1609 році доручив приборкати православне духівництво, що повстало проти митрополита Іпатія Потія. 1613 року був призначений комісаром для розгляду непорозумінь, що виникли між гродненськими православними ченцями і монахами-бернардинами, які заволоділи нерухомістю перших.


ПриміткиРедагувати

  1. Tyszkiewiczowie (01) Архівовано 21 вересень 2013 у Wayback Machine. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати