Януш Тишкевич (воєвода)
Януш Тишкевич, Ян Скумін Тишкевич власного гербу (пол. Janusz Tyszkiewicz, 1570 /близько 1572[1] — 1642) — шляхтич, державний та політичний діяч Великого князівства Литовського, Речі Посполитої.
Януш Тишкевич | |
---|---|
Псевдо | Ян Скумін Тишкевич |
Народився | 1570 |
Помер |
1642 Вільнюс, Річ Посполита |
Поховання | Церква Пресвятої Трійці |
Підданство |
Річ Посполита ![]() |
Посада | мстиславський воєвода |
Рід | Тишкевичі |
Батько | Теодор (Федір) Тишкевич |
Мати | Катажина Лацька |
У шлюбі з | Barbara Naruszewiczd і Зоф'я Замєховська |
Діти | Katarzyna Eugenia Tyszkiewiczd |
| |
ЖиттєписРедагувати
Син писаря литовського, старости брацлавського Теодора (Федора) Тишкевича та його дружини Катажини Ляцької.
Посади: писар великий литовський з 1610 року, воєвода мстиславльський з 1621 р., троцький з 1626 р., віленський з 1640 року. Староста браславський, юрборський, новодворський.[1]
Був одружений 2 рази. Перша дружина — донька смоленського каштеляна Станіслава Нарушевича Варвара (шлюб близько 1595 року). Дитина: Катажина Евгенія. Друга дружина Зоф'я Замєховська-Гольська-Лянцкоронська (шлюб 1630 року, бездітний).
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Tyszkiewiczowie (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
ДжерелаРедагувати
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — Т. 4. — 820 s. — S. 420—421. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Попередник Кшиштоф Радзивілл (молодший) |
Воєвода віленський 1640—1642 |
Наступник Кшиштоф Ходкевич |