Сирна седмиця (Сирний тиждень[1], грец. Ἑβδομάς τῆς Τυρινῆς, церк.-слов. Сы́рнаѧ седми́ца) — підготовча й остання суцільна седмиця в богослужбовому уставі Православних церков перед Великим постом[2], яка починається від понеділка, безпосередньо наступного після Тижня про Страшний суд.

Сирна седмиця
Інші назви Масниця
Ким святкується Православна церква
Тип Суцільна седмиця
Значення підготовчий тиждень перед Великим постом
Початок понеділок після Тижня про Страшний суд
Закінчення Прощена неділя

Богослужіння ред.

Богослужіння Сирного тижня є підготовкою до Великого посту, тому в Православній церкві дні сирного тижня не є святковими на відміну від святкування народної Масниці. Про цю седмицю в богослужінні говориться: «переддень покаяння, передсвято (πυοεόρτιον) стриманості, світле передчуття посту, седмиця перед очисною»[3]. Починаючи з вечірні неділі стихири на стихівні Октоїха замінюються стихирами з Пісної Тріоді, а на ранній у понеділок співаються седални[ru] Пісної Тріоді і трипіснець на каноні з неї ж. Підготовляючи віруючих до тривалого посту та пояснюючи його значення через богослужбові тексти, Православна церква вчить, що піст завжди корисний, під час нього слабшають бісівські спокуси, разом з тими, хто постить, перебувають ангели, оскільки за допомогою посту людина очищається. Например, у стихирі на стиховні в понеділок на ранній про це сказано: « На всѧ́кое вре́мѧ по́стъ поле́зенъ є҆́сть, и҆зволѧ́ющымъ и҆ творѧ́щымъ и҆̀: нижѐ бо и҆скꙋше́нїе де́мѡнское дерза́етъ на постѧ́щагосѧ: но и҆ храни́тели жи́зни на́шеѧ а҆́гг҃ли, люботрꙋ́днѣйше съ на́ми пребыва́ютъ, посто́мъ ѡ҆чи́стившимисѧ»[4].

Богослужіння в середу та п'ятницю[ru] має схожість із великопісним. Починаючи з вечірні у вівторок, читається молитва Єфрема Сиріна[ru], на якій ті, що моляться в церкві, кладуть земні та поясні поклони. На ранній замість піснеспіву «Бг҃ъ гдⷭ҇ь и҆ ꙗ҆ви́сѧ на́мъ…» співається Алілуйя з постовими віршами. У середу та п'ятницю не належить, згідно з Типіконом, здійснювати Божественну літургію. У суботу Сирної седмиці звершується пам'ять усіх преподобних отців у подвигу посту тих, що просіяли — Собор усіх преподобних. А в останній день сирного тижня, у неділю, згадується Церквою за богослужінням гріхопадіння і вигнання перших людей із Раю — Неділя сиропусна, а на повечір'ї[ru] цього ж дня відбувається Чин прощення.

У IX столітті Теодор і Йосип Студити[ru] і Христофор Протосинкріт написали багато піснеспівів, які нині використовує церква в Сирний тиждень.

Трапеза ред.

Згідно з Типіконом, весь тиждень, включно зі середою й п'ятницею, дозволено їсти рибу, яйця, сир, молочні продукти, але заборонено їсти м'ясо у всі дні цього тижня; крім того, в середу та п'ятницю рекомендовано лише один прийом їжі увечері. Відсутність посту в среду та п'ятницю Устав пояснює так у 49-й главі: «По вече́рни же въ си́хъ двꙋ̀ дне́хъ (среды̀ и҆ пѧтка̀), ꙗ҆ди́мъ сы́ръ и҆ ꙗ҆́ица, є҆ди́ною дне́мъ разрѣша́юще пра́вила тетраді́тѡвъ и҆ ꙗ҆кѡві́тѡвъ»[5].

Відмова від м'яса ред.

Про історію посту в цей тиждень, тобто про причини відмови від м'яса, розповідає Никифор Калліст Ксанфопул[ru] (XIV століття) в Синаксарі Суботи сирної, поміщеному в Пісній Тріоді: візантійський імператор Іраклій I після шестирічної виснажливої війни з перським царем Хосровом дав обітницю не їсти м'яса в останній тиждень перед Великим постом. Було здобуто перемогу. Прийнявши благочестиву обітницю і клопотання царя, Церква ввела це до свого богослужбового статуту[6].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Даль, 1880—1882.
  2. Сырная седмица // ЭСБЭ.
  3. Седмица сырная Дебольский
  4. Триодь Постная. Сырный понедельник. Утреня. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
  5. Типикон 49 глава
  6. Триодь Постная. Суббота сырная. Утреня. Синаксарь [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.].

Література ред.

Посилання ред.