Сирени (тварини)
Сирени (Sirenia), або ламантиноподібні[1][2] (Trichechiformes) — ряд травоїдних ссавців, що живуть у воді. Батьківщиною сирен ймовірно є Африка, а їх найближчими родичами — хоботні і дамани. Сучасні види живуть в тропічних та субтропічних водах, оскільки стерлерових корів винищили біля двохсот років тому.
| Сирени | |
|---|---|
| |
| Ламантин (Trichechus manatus) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Надряд: | Афротерії (Afrotheria) |
| Клада: | Paenungulata |
| Клада: | Tethytheria |
| Ряд: | Сирени (Sirenia) Illiger, 1811 |
| Родини/роди | |
| |
 Вікісховище: Sirenia
| |
Разом з китоподібними і ластоногими, сирени — один з трьох великих таксонів водних ссавців. На відміну від тюленів, ламантиноподібні не можуть пересуватися по суші на кінцівках. З китоподібними їх також не можна порівняти, оскільки вони зазвичай мешкають в прибережному мілководді або у прісній воді.
Опис ред.
Сирени — масивні тварини з веретеноподібним тілом. В них масивний кістяк з важкими кістками та товстостінним черепом. Їхні передні кінцівки перетворилися на плавці, а задні в ході еволюції повністю зникли, є лише рудименти стегна і тазу. Передні плавці, або ласти, рухливі в плечовому, ліктьовому суглобах і навіть в кисті. Спинного плавця, як у деяких видів китів, у сирен немає. Хвіст перетворився в плоский задній плавець. Шкіра дуже товста і зі складками, волосяного покриву немає, хоч де-не-де збереглися поодинокі щетинки. Голова рухлива, без вушних раковин. В порівнянні з тілом, голова досить велика, проте об'єм мозку по відношенню до розмірів тіла один з найменших серед всіх ссавців. Морда витягнута, але приплюснута, а не гостра. Її оточують тверді і чутливі вуса, за допомогою яких сирени відчувають об'єкти. Ніздрі розташовані порівняно високо, вони закриваються спеціальними клапанами і відкриваються тільки для дихання. Кількість і форма зубів у окремих видів сирен дуже варіює. Різці часто зустрічаються у виродженій формі (окрім дюгонів), а ікла відсутні у всіх сучасних видів. Передня частина піднебіння покрита мозолястими шарами, що ймовірно допомагає при їжі. Мозолястим є і короткий язик. У сирен великий двокамерний шлунок з парою мішкоподібних придатків, довга кишка з великою сліпою кишкою.
Спосіб життя ред.
Сирени живуть біля узбережжя чи в гирлах тропічних річок. Вони мають добрий слух та нюх, але недорозвинутий зір, який мало їм допомагає в каламутній воді та заростях водоростей.
Сирени живуть поодинці або в невеликих групах. Вони пересуваються завжди поволі й обережно. Їхня їжа винятково вегетаріанського характеру і складається з морської трави й водоростей. Тривалість життя сирен становить близько двадцяти років.
Походження ред.
Сирени є родичами хоботних. Підтвердженням цьому є як їх викопний предок, еотерій, так і ряд спільних зі слонами ознак в сучасних видів — грудні молочні залози, зміна кутніх зубів протягом всього життя, схожі на бивні різці в дюгонів, нігтеподібні копитця на ластах ламантинів тощо.
Класифікація ред.
Класифікація згідно з Voss, 2014.[3].
Ряд поділяють на такі групи:
Вимерлі родини ред.
- Родина †Prorastomidae
- Рід †Pezosiren
- Рід †Prorastomus
- Родина †Protosirenidae
- Genus †Protosiren
- Родина †Archaeosirenidae[4]
- Рід †Eosiren
- Родина †Eotheroididae[4]
- Рід †Eotheroides
- Родина †Prototheriidae[4]
- Рід †Prototherium
Родина Dugongidae — Дюгоневі ред.
- Рід †Nanosiren
- Рід †Sirenotherium
- Підродина Dugonginae
- Підродина †Hydrodamalinae
Родина Trichechidae — Ламантинові ред.
- Підродина †Miosireninae
- Рід †Anomotherium
- Рід †Miosiren
- Рід †Prohalicore
- Підродина Trichechinae
- Рід †Potamosiren
- Рід Trichechus — Ламантин
- T. manatus — Ламантин американський
- T. senegalensis — Ламантин африканський
- T. inunguis — Ламантин амазонський
- T. «pygmaeus» (офіційно ще неописаний)
- Рід †Ribodon
Примітки ред.
- ↑ Зоологія хордових : підручник / Й. В. Царик, І. С. Хамар, І. В. Дикий та ін.; за ред. проф. Й. В. Царика. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. – 356 с.
- ↑ Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих [Архівовано 2012-01-25 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 33–43.
- ↑ M. Voss. 2014. On the invalidity of Halitherium schinzii Kaup, 1838 (Mammalia, Sirenia), with comments on systematic consequences. Zoosystematics and Evolution 90(1):87-93
- ↑ а б в Given the paraphyly of Halitheriinae as per Voss 2014, a number of names synonymized with Halitheriinae are available for «halitheriines» more primitive than Trichechidae and Dugongidae (http://paleobiodb.org/cgi-bin/bridge.pl?a=checkTaxonInfo&taxon_no=100731&is_real_user=0).
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |