Тисо-Дунайська низовина

(Перенаправлено з Середньодунайська рівнина)

46°30′ пн. ш. 20°00′ сх. д. / 46.5° пн. ш. 20° сх. д. / 46.5; 20

Тисо-Дунайська низовина
Зображення
Країна  Угорщина,  Сербія,  Румунія,  Словаччина,  Хорватія,  Словенія,  Україна,  Боснія і Герцеговина,  Австрія і  Чехія Редагувати інформацію у Вікіданих
Найвища точка Псунь Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота над рівнем моря 79 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа розташування
Детальна карта Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Тисо-Дунайська низовина у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Ландшафт Тисо-Дунайської низовини
Топографічна мапа

Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.

Геологічна назва — Паннонський басейн, великий осадовий басейн, розташований на південному сході Центральної Європи. Назва посилається на суходіл, зайнятому Паннонським морем у пліоцені.

Витоки

ред.

Своїм існуванням низовина завдячує процесам орогенезу, Паратетісу та Паннонському морю  — доісторичному мілководному морю, що існувало впродовж міоцену та пліоцену на території сьогоденної низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід, а в цілому вони доходять до 8-ми км, що є одним з найбільших значень у Європі[1].

Географія

ред.

Низовина є міжгірним тектонічним зниженням, заповненим осадовими породами — вапняками, пісковиками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.

Площа низовини становить близько 200 тис. км², висота 100—200 м. Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабко-згорблена — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір'я, висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого є конусом виносу Прадуная. До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на південному заході) та долини річок Драва і Сава на півдні.

 
Паннонські мішані ліси займають всю рівнину
 
Бухловський природний заповідник[sk] на краю рівнини

І рівнина, і басейн значною мірою перекриваються екорегіоном Паннонських мішаних лісів.

Рівнина або басейн по діагоналі розділений навпіл Задунайським середньогір'ям[en], що відокремлює Великий Альфельд (включно зі Східнословацькою низовиною) від Малого Альфельду. Утворює топографічно окрему одиницю в європейському ландшафті, оточений значними географічними межами — Карпатськими горами на півночі та сході, Динарськими Альпами на півдні та південному заході та Альпами на заході. Рівнина також асоціюється з Паннонським степом[en].

Річки Дунай і Тиса ділять рівнину приблизно навпіл. Рівнина простягається приблизно між Віднем на північному заході, Кошице на північному сході, Загребом на південному заході, Новим Садом на півдні та Сату-Маре на сході. Дунай входить на рівнину із північного заходу через долину, яка розділяє Альпи та Богемський ліс. Тече через центр рівнини, виходячи з південно-східної частини, де Південні Карпати переходять у Динарські Альпи та Балканські гори. Тиса входить до басейну з північного сходу, спускаючись від Східних Карпат, тече на південний захід і південь, поки не впадає в Дунай у південній частині басейну. Іншою важливою річкою регіону є Сава, яка протікає вздовж східних передгір'їв Динарських Альп разом з Дунаєм утворює умовну північну межу Балканського півострова. Вона також впадає в Дунай на півдні рівнини. Серед інших річок – Драва, Муреш, Велика Морава, Дріна та багато інших. У західній частині рівнини розташоване озеро Балатон.

Геоморфологія

ред.
 
Пшеничне поле біля Темеріна

Паннонський басейн є геоморфологічною підсистемою Альпійсько-Гімалайської системи, зокрема заповненим осадами задуговим басейном[en], який розширився у [2][3]

Паннонська низовина ділиться на дві частини уздовж Задунайських гір (угор. Dunántúli-középhegység ). Північно-західна частина називається Західнопаннонською низовиною (або провінцією), а південно-східна частина — Східнопаннонською рівниною (або провінцією). Вони складаються з наступних частин:

Примітка: Трансільванське плато та Лученецько-Кошицька западина[en] (обидві у складі Карпат) і деякі інші низовини іноді також вважаються частиною Паннонської низовини в негеоморфологічних або давніших підрозділах.

Регіони

ред.

Відносно великі або характерні території рівнини, які не обов’язково відповідають державним кордонам:

Корисні копалини

ред.

На території низовини розвідані родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.

Клімат

ред.

Клімат помірний, континентальний, помірно посушливий (опадів 500—600 мм на рік, посушливість зумовлена ефектом дощового сутінку). Середня температура січня −1 °C −2 °C, липня +20-22 °С.

Ґрунти і рослинність

ред.

Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80 % території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).

Населення

ред.

Середньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Molnar B. 1964. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
  2. Leigh H. Royden; Ferenc Horváth (1988). The Pannonian Basin: A Study in Basin Evolution. American Association of Petroleum Geologists. ISBN 9781629811345.
  3. A. Balázs; L. Matenco; I. Magyar; F. Horváth; S. Cloetingh (2016). The link between tectonics and sedimentation in back-arc basins: New genetic constraints from the analysis of the Pannonian Basin. Tectonics. American Geophysical Union. 35 (6): 1526—1559. Bibcode:2016Tecto..35.1526B. doi:10.1002/2015TC004109.

Література

ред.
  • Водно-болотні птахи Паннонської низовини : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Потіш Людвіг Адальбертович ; Ужгородський держ. ун-т. Біологічний факультет. Кафедра зоології. - Ужгород, 2000. - 155 л.+ дод., фото.