Тисо-Дунайська низовина
46°30′ пн. ш. 20°00′ сх. д. / 46.5° пн. ш. 20° сх. д.
Тисо-Дунайська низовина | |
![]() | |
Країна |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
---|---|
Найвища точка |
Псунь ![]() |
Висота над рівнем моря |
79 м ![]() |
![]() | |
![]() ![]() | |
![]() ![]() |


Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.
Геологічна назва — Паннонський басейн, великий осадовий басейн, розташований на південному сході Центральної Європи. Назва посилається на суходіл, зайнятому Паннонським морем у пліоцені.
Витоки
ред.Своїм існуванням низовина завдячує процесам орогенезу, Паратетісу та Паннонському морю — доісторичному мілководному морю, що існувало впродовж міоцену та пліоцену на території сьогоденної низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід, а в цілому вони доходять до 8-ми км, що є одним з найбільших значень у Європі[1].
Географія
ред.Низовина є міжгірним тектонічним зниженням, заповненим осадовими породами — вапняками, пісковиками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.
Площа низовини становить близько 200 тис. км², висота 100—200 м. Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабко-згорблена — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір'я, висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого є конусом виносу Прадуная. До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на південному заході) та долини річок Драва і Сава на півдні.
І рівнина, і басейн значною мірою перекриваються екорегіоном Паннонських мішаних лісів.
Рівнина або басейн по діагоналі розділений навпіл Задунайським середньогір'ям[en], що відокремлює Великий Альфельд (включно зі Східнословацькою низовиною) від Малого Альфельду. Утворює топографічно окрему одиницю в європейському ландшафті, оточений значними географічними межами — Карпатськими горами на півночі та сході, Динарськими Альпами на півдні та південному заході та Альпами на заході. Рівнина також асоціюється з Паннонським степом[en].
Річки Дунай і Тиса ділять рівнину приблизно навпіл. Рівнина простягається приблизно між Віднем на північному заході, Кошице на північному сході, Загребом на південному заході, Новим Садом на півдні та Сату-Маре на сході. Дунай входить на рівнину із північного заходу через долину, яка розділяє Альпи та Богемський ліс. Тече через центр рівнини, виходячи з південно-східної частини, де Південні Карпати переходять у Динарські Альпи та Балканські гори. Тиса входить до басейну з північного сходу, спускаючись від Східних Карпат, тече на південний захід і південь, поки не впадає в Дунай у південній частині басейну. Іншою важливою річкою регіону є Сава, яка протікає вздовж східних передгір'їв Динарських Альп разом з Дунаєм утворює умовну північну межу Балканського півострова. Вона також впадає в Дунай на півдні рівнини. Серед інших річок – Драва, Муреш, Велика Морава, Дріна та багато інших. У західній частині рівнини розташоване озеро Балатон.
Геоморфологія
ред.Паннонський басейн є геоморфологічною підсистемою Альпійсько-Гімалайської системи, зокрема заповненим осадами задуговим басейном[en], який розширився у [2][3]
Паннонська низовина ділиться на дві частини уздовж Задунайських гір (угор. Dunántúli-középhegység ). Північно-західна частина називається Західнопаннонською низовиною (або провінцією), а південно-східна частина — Східнопаннонською рівниною (або провінцією). Вони складаються з наступних частин:
- Західнопаннонська низовина (провінція):
- Східнопаннонська низовина (провінція):
- Велика Угорська рівнина
- Паннонські острівні гори[en]
- Задунайське середньогір'я[en]
- Дравсько-Мурська низовина
Примітка: Трансільванське плато та Лученецько-Кошицька западина[en] (обидві у складі Карпат) і деякі інші низовини іноді також вважаються частиною Паннонської низовини в негеоморфологічних або давніших підрозділах.
Регіони
ред.Відносно великі або характерні території рівнини, які не обов’язково відповідають державним кордонам:
- Бачка (Сербія, Угорщина)
- Шайкашка[en] (Сербія)
- Телечка (Сербія)
- Горний Брег[en] (Сербія)
- Банат (Румунія, Сербія, Угорщина)
- Панчевачкі-Ріт[en] (Сербія)
- Великий Ріт[en] (Сербія)
- Горне Ліваде[en] (Сербія)
- Баранья (Угорщина, Хорватія)
- Бургенланд (Австрія)
- Кришана (Угорщина, Румунія)
- Велика Угорська рівнина (Угорщина, Хорватія, Сербія, Словаччина, Румунія, Україна)
- Ясшаг (Угорщина)
- Куншаг (Угорщина)
- Мала Угорська рівнина (Угорщина, Словаччина)
- Мачва (Сербія)
- Меджимур'я (Хорватія)
- Моравія (частина, Чехія)
- Мославина[en] (Хорватія)
- Подравина (Хорватія, Угорщина, навколо річки Драва)
- Подунав'я (Сербія, Хорватія, навколо річки Дунай)
- Покуп'я[en] (Хорватія, навколо річки Купа)
- Поморав'я (частина, Сербія, навколо річки Велика Морава)
- Поморишья[en] (Румунія, Угорщина, Сербія, навколо річки Муреш)
- Посавина (Хорватія, Боснія і Герцеговина, Сербія, навколо річки Сава)
- Потисья[en] (Сербія, навколо річки Тиса)
- Прекмур'я (Словенія)
- Семберія (Боснія і Герцеговина)
- Славонія (Хорватія)
- Палача (Хорватія)
- Срем (Сербія, Хорватія)
- Закарпатська низовина (Україна)
- Задунав'я (Угорщина)
- Віденський басейн (частина, Австрія)
- Воєводина (Сербія)
Корисні копалини
ред.На території низовини розвідані родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.
Клімат
ред.Клімат помірний, континентальний, помірно посушливий (опадів 500—600 мм на рік, посушливість зумовлена ефектом дощового сутінку). Середня температура січня −1 °C −2 °C, липня +20-22 °С.
Ґрунти і рослинність
ред.Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80 % території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).
Населення
ред.Середньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Molnar B. 1964. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
- ↑ Leigh H. Royden; Ferenc Horváth (1988). The Pannonian Basin: A Study in Basin Evolution. American Association of Petroleum Geologists. ISBN 9781629811345.
- ↑ A. Balázs; L. Matenco; I. Magyar; F. Horváth; S. Cloetingh (2016). The link between tectonics and sedimentation in back-arc basins: New genetic constraints from the analysis of the Pannonian Basin. Tectonics. American Geophysical Union. 35 (6): 1526—1559. Bibcode:2016Tecto..35.1526B. doi:10.1002/2015TC004109.
Література
ред.- Водно-болотні птахи Паннонської низовини : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Потіш Людвіг Адальбертович ; Ужгородський держ. ун-т. Біологічний факультет. Кафедра зоології. - Ужгород, 2000. - 155 л.+ дод., фото.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2013) |