Суглинки — в геології та ґрунтознавстві — ґрунт, що складається переважно з піску (розмір частинок > 63 мікрометрів), мулу (розмір частинок > 2 мікрометрів) і меншої кількості глини (розмір частинок <2 мкм). За вагою його мінеральний склад становить приблизно 40–40–20 % концентрації пісок — мул — глина відповідно. Однак ці пропорції можуть різнитися в тій чи іншій мірі і спричиняють різні типи суглинистих ґрунтів: супіщані, мулисті суглинки, глинисті суглинки, піщано-глинисті суглинки, мулисто-глинисті суглинки тощо.[1]

Три шару підземного суглинку. Поверхневий шар — темно-коричнево дрібний супісок, підповерхневий шар — блідо-коричневий супісок, підґрунтя — червоний суглинок і супіски.

Загальний описРедагувати

У суглинках зазвичай наявні близько 10 — 30 % надтонких глинистих частинок діаметром менше 0,005 мм, які й обумовлюють основні їхні фізико-технічні показники. Характерною ознакою суглинків є число пластичності в межах від 7 до 17. Іноді суглинки збагачені органічною речовиною й водорозчинними солями (в аридних областях). Походження суглинків зазвичай континентальне. Використовуються як сировина для виробництва цегли. Термін, широко застосовується у ґрунтознавстві, інженерній геології, четвертинній геології.

Враховані Державним балансом запасів України запаси суглинку категорій А+В+С1 складають 1472234 тис. м.куб, категорії С2 — 57821 тис. м.куб. З них розробляються відповідно 648923/16456 тис. м.куб.

Окремі різновидиРедагувати

Суглинки валунні — містять значну домішку безладно розподілених валунів. Найчастіше являють собою морени, однак можуть мати й інший генезис, наприклад, селевий, делювіальний.

Суглинки лесовидні — пухкі породи схожі на лес (крупність зерен, пористість і т. д.), але для них характерна більша глинистість, наявність грубого піщаного й навіть галькового матеріалу, шаруватість. Розрізняють суглинки лесовидні різного походження — річкового, озерного, алювіального, пролювіального та ін.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Kaufmann, Robert K.; Cutler J. Cleveland (2008). Environmental Science. McGraw-Hill. с. 318–319. ISBN 978-0-07-298429-3.