Світозар Бороєвич фон Бойна

Світозар Бороєвич фон Бойна
Світозар Бороєвич фон Бойна
нім. Svetozar Boroević von Bojna
	Фельдмаршал-лейтенант Бороєвич (1913).
Народився	13 грудня 1856; Меченчани
Помер	23 травня 1920 (63 роки) або 4 квітня 1920 (63 роки); Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Країна	Австрія
Діяльність	військовослужбовець, викладач університету
Знання мов	німецька
Заклад	Терезіанська академія
Учасник	Перша світова війна, Східний фронт (Перша світова війна) і Італійський фронт Першої світової війни
Титул	барон
Військове звання	фельдмаршал[d]
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Світозар Бороєвич фон Бойна (нім. Svetozar Boroević von Bojna; 13 грудня 1856, Уметич — 23 травня 1920, Клагенфурт) — австро-угорський воєначальник, генерал-фельдмаршал (1 лютого 1918).

Біографія

Батько майбутнього фельдмаршала — граничар оберлейтенант Адам Бороєвич, мати — Стана, уроджена Коварбашич. Батьки Світозара належали до нечисленної і маловідомої генерації православних сербів^[5]^[6]^[7] (за іншими даними мав хорватське походження^[8]^[9]). Світозар навчався в піхотній кадетській школі в Лібенау. Служив у 52-му угорському піхотному полку в Граці. У 1878 році брав участь в окупації Боснії та Герцеговини. Відзначився при здобутті Сараєва. У 1880 році закінчив військову академію у Відні. Зарахований до Генерального штабу. З 1883 року служив у 63-й піхотній бригаді. У 1887—1891 роках викладав у Терезіанській військовій академії. З 1892 року був начальником штабу 19-ї, 18-ї та 27-ї піхотних дивізій.

З 1904 року — командир 12-го полку Королівського Хорватського домобранства. З 1912 року — командир 6-го армійського корпусу.

На чолі корпусу вступив у Першу світову війну в складі 4-ї армії Ауффенберга. Командував корпусом у Галицькій битві. У вересні 1914 змінив генерала Рудольфа Брудерманна на посаді командувача 3-ї армії, розбитої в Галицької битві. У жовтні змусив відступити 3-ю російську армію Радко Дмитрієва та деблокувати обложений Перемишль. Незабаром, однак, був змушений знову відступити перед новим російським ударом.

Восени 1914 і взимку 1915 року обороняв проходи в Карпатах проти 8-ї російської армії генерала Брусилова. Брусилову вдалося захопити Дукельский і Лупківський перевали, але не просунутися далі. Навесні 1915 року, після Горлицького прориву, брав участь у загальному наступі, зайняв Перемишль.

У червні 1915 року, після вступу Італії у війну проти центральних держав, переведений на Італійський фронт. Призначений командувачем 5-ї армії. Відбив кілька наступів переважаючих італійських сил. З 1917 року — командувач групи армій «Бороєвич», що складалася з 1-ї і 2-ї армій «Ізонцо». Змінив ерцгерцога Євгена на посаді головнокомандувача військ на Італійському фронті.

Після розпаду Австро-Угорщини, хотів набути підданство Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, куди увійшли хорватські землі, але уряд королівства позбавив його змоги там оселитися. Помер від інсульту. Похований на Віденському Центральному кладовищі.

Сім'я

У 1899 одружився з Леонтиною, дочкою оберста Фрідріха Ріттера фон Росснера. У них народився син Фрідріх (Фріц), названий на честь діда по матері.

Нагороди

Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу з військовою відзнакою і мечами (20 жовтня 1878)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (9 травня 1915)
Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (15 жовтня 1891)
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Орден Зірки Румунії, командорський хрест (13 квітня 1900)
Орден Лева і Сонця 2-го ступеня (Іран; 27 жовтня 1900)
Орден Залізної Корони
- 3-го класу (18 жовтня 1902)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (20 вересня 1914)
Ювілейний хрест
Орден Леопольда (Австрія)
- лицарський хрест (26 вересня 1909)
- великий хрест (30 жовтня 1914)
Почесний громадянин численних хорватських та словенських міст і сіл:
- Карловаць, Айдовщина (1915)
- Любляна (серпень 1915) — позбавлений в 1919, відновлений в 2009 році.
- Синь, Пожега, Славонський Брод, Вараждин (листопад 1915)
- Ренче, Ґоче, Витовлє (1916)
- Загреб (березень 1916)
- Пазин (5 травня 1916) — після окупації міста Королівством Італія позбавлений 13 серпня 1919 року.
- Яніна (травень 1917)
- Бакар, Хорватська Костайниця, Копривниця, Петриня, Шемпас, Сежана
Відзнака «За заслуги перед Червоним Хрестом», зірка з бойовим оздобленням (31 травня 1915)
Залізний хрест 2-го і 1-го класу (Королівство Пруссія; червень 1915)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова з мечами (29 липня 1915)
- срібна з мечами (2 березня 1916)
- золота з мечами (17 жовтня 1916)
- велика з мечами (5 листопада 1917)
Маріанський хрест, шийний знак (15 листопада 1915)
Золота і срібна медаль «Імтияз» (Османська імперія; квітень 1916) — вручені особисто султаном Абдул-Гамідом II
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу (1916)
Військовий орден Марії Терезії
- командорський хрест (2 червня 1917) — вручений особисто імператором Карлом I
- лицарський хрест (1931, посмертно)
Pour le Mérite (Королівство Пруссія; 26 листопада 1917)
Відзнака «За 40 років служби»

Вшанування пам'яті

На честь Бороєвича названа вулиця в Сині.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Deutsche Nationalbibliothek Record #118796631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Hrvatski biografski leksikon — 1983.
d:Track:Q1563573
↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619
↑ CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
↑ Kloot, William G. Van der (2010). World War I Fact Book: The Great War in Graphs and Numbers (англ.) . Amberley. ISBN 978-1-84868-447-8. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Schindler, John R. (2015). Fall of the Double Eagle: The Battle for Galicia and the Demise of Austria-Hungary (англ.) . U of Nebraska Press. ISBN 978-1-61234-806-3. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Bradford, James C. (2004). International Encyclopedia of Military History (англ.) . Routledge. ISBN 978-1-135-95034-7. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Miller, Paul; Morelon, Claire (2018). Embers of Empire: Continuity and Rupture in the Habsburg Successor States after 1918 (англ.) . Berghahn Books. с. 123. ISBN 978-1-78920-023-2. Процитовано 16 листопада 2021.
↑ Rauchensteiner, Manfried (2014). The First World War: And the End of the Habsburg Monarchy, 1914-1918 (англ.) . Böhlau Verlag Wien. с. 406. ISBN 978-3-205-79370-0. Процитовано 16 листопада 2021.

Бібліографія

Durch Bosnien: illustrirter Führer auf der k. k. Bosna-Bahn und der bosnisch-hercegovinischen Staatsbahn Doboj-Siminhan, Verl. d. k. k. Bosna-Bahn, Beč, 1887., (2. izd. 1890.)
O vojni proti Italiji od feldmaršala Boroevića, Ljubljana, 1923.
O ratu protiv Italije: sa 3 priloga, Delniška tiskarna d. d., Ljubljana, 1923.

Література

Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель)..
Pojić Milan, Ćosić Stjepan. Vojskovođa Svetozar Boroević 1856—1920. Zagreb, 2006.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118796631/_Record_#118796631]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б ^в ^г Deutsche Nationalbibliothek Record #118796631 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1787111"_data-entity-id="Q1563573">[[:Hrvatski_biografski_leksikon|Hrvatski_biografski_leksikon]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1983.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1563573]]</div>-2] Hrvatski biografski leksikon — 1983.
d:Track:Q1563573

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q1789619"><i_class="wef_low_priority_links">[[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović&nbsp;D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan&nbsp;T.]]</i>_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272&nbsp;с.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]</div>-3] Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
d:Track:Q1264934 d:Track:Q429032 d:Track:Q18446 d:Track:Q1789619

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-4] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[5] Kloot, William G. Van der (2010). World War I Fact Book: The Great War in Graphs and Numbers (англ.) . Amberley. ISBN 978-1-84868-447-8. Процитовано 16 листопада 2021.

[6] Schindler, John R. (2015). Fall of the Double Eagle: The Battle for Galicia and the Demise of Austria-Hungary (англ.) . U of Nebraska Press. ISBN 978-1-61234-806-3. Процитовано 16 листопада 2021.

[7] Bradford, James C. (2004). International Encyclopedia of Military History (англ.) . Routledge. ISBN 978-1-135-95034-7. Процитовано 16 листопада 2021.

[8] Miller, Paul; Morelon, Claire (2018). Embers of Empire: Continuity and Rupture in the Habsburg Successor States after 1918 (англ.) . Berghahn Books. с. 123. ISBN 978-1-78920-023-2. Процитовано 16 листопада 2021.

[9] Rauchensteiner, Manfried (2014). The First World War: And the End of the Habsburg Monarchy, 1914-1918 (англ.) . Böhlau Verlag Wien. с. 406. ISBN 978-3-205-79370-0. Процитовано 16 листопада 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]