Відкрити головне меню

Петриня

місто в Сисацько-Мославинській жупанії Хорватії

Петриня (хорв. Petrinja) — місто в центральній Хорватії, найбільше в історичній області Бановіна, адміністративно належить до Сісацько-Мославінської жупанії. Розташоване приблизно за 13 км на південний захід від Сісака i 60 км на південний схід від Загреба, при впадінні річечки Петриньчиці в Купу. Населення міста становить 13 801 людина, тоді як муніципалітет Петриня загалом налічує 23 413 жителів (перепис 2001)[2].

Петриня
Petrinja
—  Місто  —
Петриня
Міський парк і церква Св. Ловро
Міський парк і церква Св. Ловро
КоординатиКоординати: 45°26′15″ пн. ш. 16°17′24″ сх. д. / 45.4375° пн. ш. 16.29° сх. д. / 45.4375; 16.29: 45°26′15″ пн. ш. 16°17′24″ сх. д. / 45.43750° пн. ш. 16.29000° сх. д. / 45.43750; 16.29000
Країна Хорватія
Жупанія Сісацько-Мославінська
Уряд
 - Міський голова Желько Ненадич
Площа
 - громада 41,64 км²
Населення (2011) [1]
 - громада 24 671
 - місто 15 683
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 44250
Телефонний код(и) 044
Веб-сайт: www.petrinja.hr
Петриня. Карта розташування: Хорватія
Петриня
Петриня

Зміст

ІсторіяРедагувати

Назва Петриня сягає своїм корінням латинського слова petrus, що значить «камінь». За переказами, місто існувало в римську добу в районі кряжу Зрінска-Ґора, який дуже багатий на каміння.

Перший писемний слід Петрині як населеного пункту — це згадка про пільги, надані жителям Петрині славонським герцогом Коломаном у 1240 році. Середньовічна Петриня була за кілька км на південь від сучасного міста на території села Ябуковец. Це село було зруйновано турками, які збудували новий форт у гирлі річечки Петриньчиці, де та впадає в Купу. 10 серпня 1594 р. фортецю було вперше звільнено хорватською армією. Таким чином, 10 серпня став днем подяки Богові і Св. Лаврентію, а цього святого було обрано покровителем парафії та міста Петриня. Після вигнання турків на цьому місці виростає нова Петриня як значний військовий і торговельний центр у межах Військового порубіжжя. Місто дедалі частіше стає місцем масового поселення ремісників і купців, чия поява знаменує початок розвитку міста. У ХХ столітті важливість Петрині слабне на користь сусіднього Сісака, який мав краще транспортне положення, і його раніше охопила індустріалізація. Проте Петриня донині зберігає місцеве значення як центр Бановіни. Після Другої світової війни посилюється економічне зростання міста (особливо м'ясної промисловості: фірма «Гаврилович») та значно збільшується чисельність жителів Петрині (з 6000 мешканців у 1948 році до майже 19000 у 1991). Це також призводить до зміни етнічної структури: Петриня стає з майже виключно хорватського міста двоетнічною з приблизно однаковою часткою хорватів і сербів. Вітчизняна війна сильно спустошила місто — до цього спричинилися бої на початковому етапі війни, а особливо подальша сербська окупація у вересні 1991 року. Місто було визволено 6 серпня 1995 року внаслідок операції «Буря».

НаселенняРедагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 24671 осіб[1], 8 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 15683 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

 

Динаміка чисельності населення міста[4]:

 

Населені пунктиРедагувати

КліматРедагувати

Середня річна температура становить 11,10°C, середня максимальна – 25,36°C, а середня мінімальна – -5,48°C. Середня річна кількість опадів – 943 мм.[5][6]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 6,78 8,50 12,99 17,43 22,24 25,36 24,36 23,60 19,88 14,88 9,54 5,29
Середня температура, °C 0,65 2,37 6,84 11,29 16,10 19,22 20,90 20,13 16,41 11,40 6,08 1,81
Середній мінімум, °C −5,48 −3,78 0,72 5,14 9,96 13,09 17,45 16,65 12,94 7,94 2,61 −1,65
Норма опадів, мм 58 56 64 76 82 93 84 88 86 89 94 73
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.72 1.90 2.30 2.20 2.00 1.89 1.80 1.70 1.66 1.71 1.80 1.80
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4251 7011 10696 15177 19372 21384 22495 19515 14480 8953 4743 3471
Джерело: [5][6]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  2. Central Bureau of Statistics. Census 2001. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-04-18. 
  3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  4. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

ПосиланняРедагувати