Сваркове́ — село в Україні, у Глухівському районі Сумської області. Населення становить 933 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сварківська сільська рада. Село розташоване на правому березі річки Клевень за 10 км від райцентру міста Глухова.

село Сваркове
Svarkove gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Глухівський
Рада/громада Сварківська сільська рада
Код КОАТУУ 5921585701
Облікова картка Сваркове 
Основні дані
Населення 933
Поштовий індекс 41445
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°37′19″ пн. ш. 34°01′29″ сх. д. / 51.62194° пн. ш. 34.02472° сх. д. / 51.62194; 34.02472Координати: 51°37′19″ пн. ш. 34°01′29″ сх. д. / 51.62194° пн. ш. 34.02472° сх. д. / 51.62194; 34.02472
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Найближча залізнична станція Глухів
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 41445, с. Сваркове, вул. Миколаївська, 3а; тел. 6-85-22
Сільський голова Матвієнко Юрій Вікторович
Карта
Сваркове. Карта розташування: Україна
Сваркове
Сваркове
Сваркове. Карта розташування: Сумська область
Сваркове
Сваркове

CMNS: Сваркове на Вікісховищі

Географічне розташуванняРедагувати

Село Сваркове знаходиться на правому березі річки Клевень, вище за течією примикає село Заруцьке, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Черневе, на протилежному березі — село Соснівка. Село витягнуто вздовж русла річки на 7 км. Поруч проходить автомобільна дорога E38 (Т 2502).

НазваРедагувати

Існують дві версії походження назви села Сваркове:[1]

  1. На початку XVII століття під час селянського повстання Івана Болотнікова та війни Росії з шведами при Мазепі поблизу села йшли кровопролитні війни. Ці бої в народі називались «сварки», що і дало назву селу.
  2. Село було поділено на дві частини — «Загребельки» і «Соплинівка», які ворогували (сварились) за луки для випасання худоби, тож звідси і пішла назва села.

В 20-х роках ХХ століття село за державними записами називалось «Сварки», «Сварків», і тільки з 30-х років почало називатись «Сваркове»[1].

ІсторіяРедагувати

Село було засновано в 1513-х роках шляхтичем О. Пісочинським.

У період Гетьманщини, в 1718 році, гетьман Іван Скоропадський подарував село Сваркове племіннику своєї дружини відомому історику-мемуаристу, генеральному підскарбію військової канцелярії Якову Андрійовичу Марковичу[1]. У другій половині XVIII століття тут народився і провів дитячі роки історик, один із перших авторів книг з історії України Яків Михайлович Маркович.

У XIX столітті в селі народився, жив і працював історик і етнограф О. М. Маркович. У бібліотеці Марковичів у 1848 році гостював М. В. Гоголь. Тут він вивчав історичний архів роду Марковичів. Пізніше О. М. Маркович на прохання М. В. Гоголя надсилав йому описи народних звичаїв та побуту жителів Глухівщини.

У 1926 році у селі був створений колгосп[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932–1933 та 1946–1947 роках[3].

НаселенняРедагувати

У 1859 році у казенному та власницькому селі налічувалось 188 дворів, мешкало 1568 осіб (780 чоловічої статі та 788 — жіночої), була православна церква та селітряний завод[4].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1862 особи, налічувалось 283 дворових господарств, існувала православна церква, школа, лікарня, 2 постоялі будинки, 2 водяні та 3 вітрові млини, крупорушка, цегляний та селітряний заводи[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2035 осіб (976 чоловічої статі та 1059 — жіночої), з яких 2027 — православної віри[6].

За даними на 1973 рік у Сварковому було 520 дворів, а населення становило 1539 осіб[2].

Динаміка населення
1859 1885 1897 1973 1980[7] 2001
1 568 1 862 2 035 1 539 1 398 933

Пам'яткиРедагувати

На околиці села на високому правому березі річки Клевень, знаходиться городище Скіфського часу (VI–IV ст. до н. е.) періодів зарубинецької (ІІ ст до н. е. — І ст. н. е.) і давньоруської культур (ХІІ — ХІІІ ст.).

В центрі села діє Миколаївська церква (17431757 роки[8]), за іншими даними будівництво було завершене 1747 року[1]), встановлено пам'ятник загиблим радянським воїнам (1958 рік) і пам'ятний знак на честь 204 загиблих воїнів у роки німецько-радянської війни 19411945 років.

Миколаївська церква
   
Вигляд 1
Вигляд 2

Між селами Заруцьке та Сваркове знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Сварківські Джерела» (декілька фонтануючих джерел з добрими смаковими якостями, котрі живлять річку Клевень водою і простягаються на 150 метрів на південь вздовж правого берега річки) площею 0,8 га. З січня 1991 року пам'ятка підпорядковується Сварківській сільській раді.

«Сварківські Джерела» за формою являють собою приямки в ґрунті шириною 1-2 м, глибиною 0,2-0,3 м з руслами в бік річки. Потужність найбільшого джерела 5 л/хв, температура води 8 °C.[9][1]

Відомі людиРедагувати

Маркович Олександр Михайлович (1790–1865) — історик та етнограф.

ГалереяРедагувати

   
Меморіал загиблим воїнам
Сварківська ЗОШ I–III ступенів.
Побудована у 1965 році
на честь 50-річчя Великого Жовтня

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Глухівська районна державна адміністрація, с. Сваркове[недоступне посилання з травень 2019]
  2. а б Селения, Сварково село[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
  3. стор 46-47 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 9 березень 2015. 
  4. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с.
  7. «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
  8. Енциклопедія пам'яток, Миколаївська церква
  9. Неофіційний сайт Глухова, Відпочинок на Глухівщині

ПосиланняРедагувати