Санідин

Санідин — породотвірний мінерал, лужний польовий шпат каркасної будови.

Санідин
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Sa
Хімічна формула	KAlSi₃O₈
Nickel-Strunz 10	9.FA.30
Dana 8	76.1.1.2
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Просторова група	просторова група C2/m
Твердість	6
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	тарілка (давньогрецька мова), Зовнішній вигляд (давньогрецька мова)
Типова місцевість	Drachenfelsd
Санідин у Вікісховищі

Назва — від грецьк. «саніс» — табличка (C.W.Nose, 1808). Синоніми: льодяний шпат, тіаколіт.

Етимологія та історія

Назва мінералу — від грецького sanis — «табличка» і idos — «вигляд». Має таблитчастий габітус.

Санідин вперше був описаний у 1789 році німецьким мінералогом Карлом Вільгельмом Носе (1753—1835) в його статті «Про Сланцеві гори тощо та про Вестфалію» («Ueber das Schiefergebirge etc. und über Westphalen»), яка була використана в 1808 році Йоганном Якобом Неггератом у його «Мінерологічних дослідженнях гір на Нижньому Рейні» («Mineralogischen Studien über die Gebirge am Niederrhein»).

Драхенфельс у Рейнському Зібенгебірге вважається типовим місцем.

Загальний опис

Хімічна формула:

• 1. За Є. Лазаренком: K[AlSi₃O₈].
• 2. За «Fleischer's Glossary» (2022): (K, Na) AlSi₃O₈.

Містить ізоморфні домішки СаО (до 1,5 %), Fe³⁺, Ва, Rb, Mg, Li, Ti та інш. (<1 %). Санідин — високотемпературна моноклінна модифікація калінатрового польового шпату. Склад у % (з Карлових Вар, Чехія): K₂O — 14,71; Al₂O₃ — 18,55; SiO₂ — 64,35. Сингонія моноклінна. Кристалічна структура каркасна. Форма кристалів таблитчаста до пластинчатої або видовжена. Характерні двійники проростання, особливо карлсбадські. Спайність довершена у двох напрямах, під кутом 90°. Густина 2,5-2,6. Твердість 6,0-6,5. Безбарвний, водяно-прозорий. Блиск скляний. Крихкий. Зустрічається як магматичний мінерал у деяких вулканічних лужних і середніх породах. Найчастіше зустрічається в кислих вулканічних і гіпабіссальних породах, таких як ріоліти, фоноліти, трахіти; як сфероліти у вулканічному склі. Рідкісний.

Асоціація: кварц, натрієвий плагіоклаз, мусковіт, біотит, рогова обманка, магнетит.

Різновиди

Розрізняють:

• санідин-анортоклаз (таблитчастий анортоклаз),
• санідин баріїстий (різновид санідину, який містить до 5 % BaO. Знайдений у фонолітах в шт. Монтана, США),
• санідин натріїстий (різновид санідину з ліпаритової лави Нової Зеландії, який містить 4,92 Na),
• санідин склоподібний (прозорі кристали санідину).

Використання

Використовується в керамічній промисловості. Також санідин використовують для визначення абсолютного віку молодих кайнозойських утворень калій-аргоновим методом і древніх — рубідій-стронцієвим.

Поширення

Знахідки і родовища: Зібенгебірге (скеля Драхенфельс), Озеро Лаах, Ейфель, Рейнланд-Пфальц (ФРН), гірське пасмо Вольсіні, Чимоне (гора), Лаціо (Італія), штати Юта, Аризона, Колорадо, Нью-Мексико, Техас (США), муніципалітет Мон-Дор, Овернь-Рона-Альпи, департамент Пюї-де-Дом (Франція), префектура Вакаяма (Японія), північно-східна Корея, гірський хребет Сьєрра-де-Сан-Франциско, Мексика.

Див. також

• Список мінералів

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Санідин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Санідин // Мінералого-петрографічний словник / Укл.: Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Petr Korbel, Milan Novák: Mineralien-Enzyklopädie. Nebel Verlag GmbH, Eggolsheim 2002, ISBN 3-89555-076-0, S. 263 (Dörfler Natur).
• Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 318.
• Sanidine \\ Handbook of Mineralogy https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/sanidine.pdf