Відкрити головне меню

Саня Івековіч (хорв. Sanja Iveković, 1949, Загреб) — хорватська художниця, скульпторка, фотографиня. Вважається однією з провідних художниць колишньої Югославії і продовжує надихати багатьох молодих художниць[2]. В більшій частині робіт Івековіч концентрує увагу на своєму житті та місці жінки в сучасному суспільстві. Вона — перша хорватська художниця, що заявила про свою приналежність до фемінізму[3]. В 1994 році Івековіч стала однією з засновниць Центру жіночих досліджень в Загребі[4].

Саня Івекович
Sanja Ivekovic.JPG
Народилася 6 січня 1949(1949-01-06) (70 років)
Загреб, СФРЮ
Громадянство
(підданство)
Flag of Croatia.svg Хорватія
Діяльність фотографка, скульптор
Знання мов хорватська[1]
Напрямок Феміністичне мистецтво
IMDb nm6582254
Саня Івековіч. Роза Люксембург

ЖиттєписРедагувати

Навчалася в Загребській Академії красних мистецтв з 1968 по 1971 роки. Кар"єру художниці почала під час Хорватської весни початку 1970-х, коли разом з іншими молодими художниками відмовилась дотримуватися панівних тенденцій, зробивши вибір на користь новаторських відео, концептуальних фотомонтажів і перформансів[5].

ТворчістьРедагувати

З самого початку кар'єри Івековіч цікавилася образом жінок у суспільстві. Серед її робіт можна виділити такі, як «Double Life» (1975), в якій художниця розмістила парами 66 фотографій з особистого життя і схожі фотографії моделей з журнальних реклам, «Make Up — Make Down» (1978), що складається з її автопортретів, зафіксованих на кіно — і фотоплівку, «General Alert: Soap Opera» (1995), що стосується жіночих образів на телебаченні, і «Figure & Ground» — серія колажів, що зображає жінок-моделей, схожих на озброєних терористів, вимазаних бутафорською кров'ю і одягнених в мілітарі-одяг від провідних дизайнерів[6].

Івековіч також відома як скульпторка. У 2001 році вона виготовила статую, що копіює Золоту Фрау — національний символ Люксембургу, але зобразила її вагітною. Деякий час скульптура, що одержала назву «Роза Люксембург», знаходилася в безпосередній близькості від оригіналу, шокуючи випадкових спостерігачів та спостерігачок. Проект «Women's House», здійснюваний з 1998 року, являє собою галерею розташованих півколом гіпсових зліпків облич жінок, які зазнали насильства.

У 2010 році на бієнале Кванджу Івековіч представила перформанс «On the Barricades» в пам'ять про повстання в Кванджу 18 травня 1980 року. Як і у перформансі «Rohrbach Living Memorial» (2005), присвяченому долі ромів—жертв Голокосту, вона використовувала добровольців, що зображують статуї жертв. Вони були оточені 10 моніторами, на яких транслювався слайд-шоу з фотографій 545 жертв, очі яких художниця навмисно закрила[7].

ВизнанняРедагувати

У 2009 році Івековіч стала лауреаткою премії Camera Austria Award міста Грац, оскільки фотографія була визнана невід'ємною частиною її концептуальних робіт. Журі відзначило актуальність роботи та її значення для молодого покоління, а також соціальну та політичну активність художниці, що привертає увагу до ролі жінок у суспільстві через такі твори, як «Women's House»[8].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. «Sanja Iveković: General Alert, Selected Works 1974—2007». (швед.)(швед.) Retrieved 25 February 2011.
  3. «Sanja Iveković», Media Art Net. Retrieved 25 February 2011.
  4. Katarzyna Pabijanek, «'Women's House': Sanja Iveković Discusses Recent Projects» Архівовано 28 лютого 2018 у Wayback Machine., ArtMargins. Retrieved 25 February 2011.
  5. Roxana Marcoci, «New at MoMA: Sanja Iveković's Double Life», MoMA, April 15, 2010. Retrieved 25 February 2011.
  6. Vivian Rehberg, «Sanja Iveković» Архівовано 2010-10-02 у Wayback Machine., Frieze Magazine, No 125, September 2009. Retrieved 25 February 2011.
  7. «Sanja Ivekovic at Gwangju Art Biennale 2010», Designboom. Retrieved 26 February 2011.
  8. Camera Austria-Preis der Stadt Graz für zeitgenössische Fotografie 2009 Архівовано 2011-05-31 у Wayback Machine.

ПосиланняРедагувати