Саксагань (Саксаганська сільська громада)
Саксага́нь — село в Україні, в Саксаганській сільській територіальній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. Населення — 2 603 мешканці.
село Саксагань | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Кам'янський район |
Тер. громада | Саксаганська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA12040230010024032 |
Облікова картка | Саксагань |
Основні дані | |
Засноване | до 1776 р. |
Населення | 2 603 |
Поштовий індекс | 52173 |
Телефонний код | +380 5651 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°20′48″ пн. ш. 33°50′26″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
106 м |
Водойми | річки: Саксагань, Лозуватка, Балка Осиковата. |
Найближча залізнична станція | Саксагань |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Центральна, 14, с. Саксагань, Кам'янський р-н, Дніпропетровська обл., 52173 |
Сільський голова | Бабець Олег Іванович |
Карта | |
Мапа | |
|
Адміністративний центр Саксаганської сільської територіальної громади. В минулому — центр Саксаганського повіту та Саксаганської волості Верхньодніпровського повіту.
Географія
ред.Село Саксагань знаходиться на правому березі річки Саксагань у місці впадання в неї річок Лозуватки та Балки Осиковатої. Вище за течією на протилежному березі річки Лозуватки розташоване село Іванівка, нижче за течією примикає село Чумаки, на протилежному березі — село Саївка. Біля села починається Макортівське водосховище. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Грушуватка. Поруч проходить автомобільна дорога М04 (E50).
Історія
ред.Входило до складу Кодацької паланки.
У 1776–1783 роках поселення Саксагань стало офіційним центром Саксаганського повіту, проте повітові установи продовжували бути у Кодаці. Саксаганський повіт був наступником Кодацької паланки. Поселення Саксагань планувалось розбудувати у справжнє повітове місто, але ці плани так і не здійснились.
За даними на 1859 рік в козацькому селі було 492 двори, в яких мешкало 4345 осіб, існувала православна церква, школа, відбувалось 5 ярмарків на рік та базари щонеділі[1].
1896 року побудовано кам'яну однопридільну Миколаївську церкву[2].
Станом на 1886 рік в селі налічувалось 4603 особи, 865 дворових господарств, існували православна церква та єврейський молитовний будинок, лікарня, 2 школи, ремісниче училище (нині — ДПТНЗ «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти»), залізнична станція, поштове відділення, аптека, арештанський будинок, 12 лавок, 3 постоялих двори, 2 горілчаних склади, відбувалось 5 ярмарків на рік й базари по неділях та п'ятницях[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 9132 осіб (4660 чоловічої статі та 4472 — жіночої), з яких 8973 — православної віри, 355 — юдейської[4].
Під час Визвольних змагань 1917—1920 років у Саксагані знаходився штаб відомого повстанського отамана Малашко[5]
У серпні 1920 р. отаман Брова збирав повстанців у лісі поблизу Саксагані, на якому обрали отамана Родіона Федорченка на посаду командира повстанських загонів Катеринославщини.[6]
6 листопада 2016 року в Саксагані єпископ Дніпровський і Криворізький Симеон звершив чин Великого освячення храму Покрову Пресвятої Богородиці[7].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2381 | 91.47% |
російська | 203 | 7.80% |
білоруська | 9 | 0.34% |
румунська | 4 | 0.15% |
вірменська | 2 | 0.08% |
угорська | 1 | 0.04% |
єврейська | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 2 | 0.08% |
Усього | 2603 | 100% |
Економіка
ред.- КП «Саксагань».
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Школа.
- Школа-інтернат.
- Дитячий садочок.
- Державний професійно-технічний навчальний заклад «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти»[9]
- Лікарня.
- Будинок культури.
- Публічна сільська бібліотека — філія № 25 Пятихатської ЦБС
Відомі люди
ред.- Береза Юрій Миколайович (* 1970) — український військовик, командир батальйону спеціального призначення «Дніпро-1» Національної гвардії України, сформованого з добровольців.
- Ємельяненко Ігор Володимирович (1989—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Орел Артем (1897—1972) — мовознавець, видавець, жив у США.
- Сай Валентина Іванівна (* 1951) — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Совенко Василь Володимирович (1888 — невідомо) — військовий діяч Української Народної Республіки.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
- ↑ Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 414)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Атаман Малашко Ч.4/5 Год 1920 (январь-6 марта)| Красная оккупация | Трудный Выбор 🤔 | Начало конца (укр.), процитовано 4 лютого 2023
- ↑ Атаман Федорченко Ч. 2/5 Партизанская война - оружие отчаяния (март-декабрь 1920) | (укр.), процитовано 12 квітня 2023
- ↑ У селі Саксагань на Дніпропетровщині освячено новозбудований храм
- ↑ Сайт Західно-Дніпровського центру професійно-технічної освіти
Література
ред.- Безверхий Н. П., Глазирін В. П., Овсяннікова О. О., Плоха Г. С. Саксага́нь // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.711-720
Це незавершена стаття про Дніпропетровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |