Ріхард Абеґґ
Ріхард Вільгельм Генріх Абеґґ (нім. Richard Wilhelm Heinrich Abegg; 9 січня 1869, Данціґ — 3 квітня 1910, біля Кошаліна) — німецький хімік, основоположник електронних уявлень про валентність.
| Ріхард Абеґґ | |
|---|---|
| нім. Richard Abegg | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | нім. Richard Wilhelm Heinrich Abegg |
| Народився | 9 січня 1869[1][2][…] Данциг, провінція Пруссіяd, Королівство Пруссія[4] |
| Помер | 3 квітня 1910[1][2][…] (41 рік) Кошалін, Західнопоморське воєводство, Республіка Польща |
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Діяльність | хімік, фізик, аеронавт |
| Alma mater | Кільський університет Тюбінгенський університет HU Berlin |
| Галузь | хімія |
| Заклад | Вроцлавський університет Стокгольмський університет Геттінгенський університет |
| Науковий керівник | Август Вільгельм фон Гофман |
| Відомі учні | Клара Іммервар |
| Аспіранти, докторанти | Фрідріх Карл Рудольф Бергіус Клара Іммервар |
| Членство | Леопольдина Академічна спілка Ігель Тюбінгенd Німецьке фізичне товариство (1909) |
| Батько | Вільгельм Абеґґd |
| Брати, сестри | Wilhelm Abeggd Вальдемар Абеґґd |
| Родичі | Юліус Фрідріх Гайнріх Абеґґd |
| Автограф |  |
 Ріхард Абеґґ у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився 9 січня 1869 року в місті Данцігу (нині Гданськ, Польща). Після закінчення середньої школи протягом 1886—1891 років вивчав органічну хімію в Кільському, Тюбінгенському і Берлінському університетах. У 1891 році захистив докторську дисертацію, виконану під керівництвом Августа Вільгельма фон Гофмана.
З 1894 року працював у Геттінгенському університеті (з 1897 року — професор); з 1899 року — приват-доцент Вищої технічної школи в Бреслау.
Загинув під час катастрофи повітряної кулі 3 квітня 1910 року біля міста Кошаліна.
Наукова діяльність
ред.Спочатку спеціалізувався на органічній хімії, згодом під керівництвом Сванте Августа Арреніуса, Вальтера Германа Нернста, Вільгельма Фрідріха Оствальда працював у галузі фізичної хімії, зокрема досліджував: зниження точки замерзання рідини внаслідок утворення розчину; швидкість дифузії іонів у розчинах солей; електропровідність розплавлених солей; техніку фотографічної фіксації; теорію полярності хімічної спорідненості; визначення хімічних рівноваг та інше.
Зробив вагомий внесок у розвиток теорії валентності — сформулював правило, згідно з яким різниця між найбільшим та найменшим ступенем окислення хімічного елементу тяжіє до числа 8 (правило Абеґґа; згодом розвинуте Гілбертом Ньютоном Льюїсом в правило октету). Разом із Фрідріхом Ауербахом[en] у 1905 році розпочав видавати багатотомний «Довідник з неорганічної хімії», що залишився незакінченим. Автор праць:
- Über das Chrysen und seine Derivate. Berlin, 1891;
- Die Elektronaffinität, ein neues Prinzip der chemischen Systematik // Zeitschrift für anorganische Chemie. 1899. Bd. 20. H. 5 (у співавторстві з Гвідо Бодлендером);
- Anleitung zur Berechnung volumetrischer Analysen. Breslau, 1900;
- Die Theorie der elektrolytischen Dissociation. Stuttgart, 1903;
- Physikalisch-chemische Rechenaufgaben. Berlin; Leipzig, 1914.
Примітки
ред.- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116001011 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
ред.- Абегг, Рихард // Биографический словарь деятелей естествознания и техники / А. А. Зворыкин. — Москва : Большая советская энциклопедия, 1958. — Т. 1. — С. 6. (рос.);
- В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова. Абегг Рихард // Выдающиеся химики мира. Биографический справочник / В. И. Кузнецов. — Москва : Высшая школа, 1991. — С. 8. — ISBN 5-06-001568-8. (рос.);
- Абеґґ, Ріхард Вільгельм Генріх // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.