Федір Федорович Рязанов (1900(1900), село Павловка Обоянського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — 17 квітня 1981, місто Київ) — радянський державний діяч, голова Дніпропетровської міської ради, директор Криворізького металургійного заводу Дніпропетровської області. Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958).

Рязанов Федір Федорович
Народився 1900
село Павловка Обоянського повіту Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація
Помер 11 квітня 1981(1981-04-11)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Всесоюзна промислова академіяd і Національна металургійна академія України
Партія КПРС
Діти Q109487989?
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Червоного ПрапораОрден Червоної Зірки
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Біографія ред.

Народився в бідній селянській родині. З 1910 року наймитував у заможних господарствах на Північному Кавказі та в Курській губернії.

У 1915 році переїхав у Катеринослав, працював робітником Брянського, а потім трубного заводів.

Член РСДРП(б) з 1916 року.

У кінці 1917 року брав участь в захопленні більшовиками влади у Катеринославі, був секретарем революційного комітету залізничної станції Катеринослава. Вступив до Червоної гвардії, воював на Донбасі. У 1918 році був делегатом І-го з'їзду КП(б)У в Москві.

З липня 1918 року — начальник політичного відділу 47-ї стрілецької дивізії Червоної армії. Учасник Громадянської війни в Росії.

У 1921 році закінчив курси лекторів Вищої школи профруху у Катеринославі, працював на профспілковій роботі. З 1925 року — голова об'єднаного завкому заводів імені Петровського і імені Леніна у Катеринославі.

У 1927—1929 роках — голова міської ради Дніпропетровська.

З 1929 по 1932 рік — слухач Всесоюзної Промислової академії у Москві і одночасно студент металургійного інституту.

Після закінчення інституту з 1932 року працював заступником директора заводу «Запоріжсталь», заступником начальника доменного цеху металургійного комбінату імені Дзержинського в місті Дніпродзержинську.

У 1937—1938 роках — директор Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Донецької області.

У листопаді 1938—1940 роках — директор Краматорського металургійного заводу Сталінської області.

У 1940—1941 роках — директор Криворізького металургійного заводу імені Леніна Дніпропетровської області. Під час німецько-радянської війни евакуював завод на Урал. У 1941—1942 роках — директор Нижньотагільского металургійного заводу Свердловської області.

З 1942 року — директор Узбецького (Бекабатського) металургійного заводу.

У 1947—1959 роках — директор Криворізького металургійного заводу «Криворіжсталь» імені Леніна Дніпропетровської області.

У 1960—1963 роках — начальник головного управління металургійної та гірничодобувної промисловості Ради народного господарства УРСР. Працював на відповідальній роботі у Міністерстві чорної металургії Української РСР.

Потім — на пенсії у місті Києві.

Нагороди ред.

Посилання ред.