Камет-Сталь
КАМЕ́Т-СТА́ЛЬ (офіційна назва — ПрАТ «КАМЕ́Т-СТА́ЛЬ», до 2016 — ВАТ «Дніпро́вський металургі́йний комбіна́т імені Ф. Е. Дзержинського», з 2016 по 2022 — ПАТ «Дніпро́вський металургі́йний комбіна́т») — найбільше підприємство України повного металургійного циклу. Виробляє щорічно 5600 тис. тонн агломерату, 4350 тис. тонн чавуну, 3850 тис. тонн сталі, 3829 тис. тонн готового прокату. З 1925 року до часів декомунізації в Україні називався ім'ям більшовицького діяча Фелікса Дзержинського[2].
| ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» | |
|---|---|
 | |
| Тип | ПрАТ |
| Правова форма | приватне акціонерне товариство |
| Галузь | чорна металургія і коксохімія |
| Лістинг на біржі | ПФТС: DMK |
| Засновано | 1889 |
| Штаб-квартира | Кам'янське (Україна) |
| Адреса | Україна, 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, 18‑Б |
| Попередні назви | до 2016 — Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського до 2022 — Дніпровський металургійний комбінат |
| Ключові особи | Подкоритов Олександр Леонідович |
| Продукція | чавун сталь металопрокат швелер катанка шлак кокс пек феросплав |
| Виторг | ▲1 129 750 000 $ (2023)[1] |
| EBITDA | ▲$3 млн (2020) |
| Чистий прибуток | ▲−24 933 000 $ (2023)[1] |
| AUM | 44 974 000 000 ₴ |
| Співробітники | ▼7114 осіб (2023)[1] |
| Холдингова компанія | Метінвест |
| Материнська компанія | Індустріальна спілка Донбасу |
| Код ЄДРПОУ | 05393043 |
| www.dmkd.dp.ua | |
 | |
 Камет-Сталь у Вікісховищі | |
Станом на серпень 2021 р. на заводі працює 8865 осіб[3].
Середня заробітна плата (до стягнення податків на рівні працівника) — 139 тис. грн на рік.[3]
Продуктивність праці — 264 т сталі на рік.[3]
КАМЕТ-СТАЛЬ — це єдиний в Україні виробник катаної осьової заготовки для залізничного транспорту, шпунтових паль типу Ларсен, контактних рейок для метрополітену, сталевої смуги для алюмінієвих електролізерів.[3]
Історія
ред.
У 1888 році Польсько-бельгійське акціонерне товариство «Південноруське Дніпровське металургійне товариство» заснувало Дніпровський металургійний завод на правому березі Дніпра в Кам'янському, на якому 2 березня 1889 року введено першу доменну піч. На початку XX ст. Дніпровський завод став найбільшим в Україні, завдяки керівництву директора-розпорядника Ясюковича Ігнатія Ігнатовича.
У 1913 році тут діяло 5 доменних печей, 10 мартенівських, 9 прокатних станів.[4]
Під час Першої світової війни завод занепав. З 1918 року майже не працював. Робота заводу відновилася лише у квітні 1925 року, з запуском першої доменної печі. Розпочалась реконструкція під керівництвом технічного директора (головного інженера) Бардіна Івана Павловича1926 року працювало 4 доменних печі, 9 мартенівських печей.[4]
1984 року завод перетворено на металургійний комбінат. 1997 року завод став акціонерним товариством, що був проданий державою 2003 року Індустріальній спілці Донбасу.
Сьогодення
ред.На початку XXI ст. Дніпровський металургійний комбінат спеціалізується на виробництві чавуну, прокату і займає монопольне становище на ринку широкосмугової універсальної сталі і на ринку профілів. Комбінат є єдиним у світі постачальником катаної осьової профільної заготівки для залізничного транспорту, що реалізовується в основному на американському ринку і сертифікованої Американською асоціацією залізниць. Свою продукцію комбінат поставляє до Німеччини, Італії, Бельгії, країн СНД, Близького Сходу, Китаю і на внутрішній ринок.
Комбінат входив до складу корпорації ІСД. Контрольний пакет акції належав структурам, афілійованим із російським ВЕБ. Міноритарні власники — Сергій Тарута й Олег Мкртчан. З 2017 року входить до сфери інтересів компанії Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського. З цього часу постачання сировини та збуту готової продукції комбінату здійснювалося через структури Метінвесту.
10 травня 2019 року Сергій Тарута анонсував банкрутство Дніпровського меткомбінату через агресивні дії кредиторів.[5] Кредитори заявили вимоги до ДМК на суму близько 130 млрд грн. У жовтні 2019 року Дніпровський металургійний комбінат оголосив про зупинення основних виробничих потужностей. Комбінат виставили на продаж у рамках судової справи про банкрутство. 20 травня 2021 Антимонопольний комітет дозволив купити активи ДМК компанії Metinvest BV Ріната Ахметова. 26 липня 2021 року активи комбінату викупив Дніпровський коксохімічний завод із групи Метінвест за 9,1 млрд грн.
ДМК планує інвестувати $ 10 млн в проєкт капітального ремонту доменної печі № 9. Піч буде зупинена на 55 днів з середини липня 2019 р.[6]
У 2019 р ДМК планує збільшити виробництво сталі до 3 млн т, за рахунок завершення модернізації 3-х МНЛЗ, згідно із заявою менеджменту компанії.[7]
11 лютого 2022 року було оголошено про перейменування підприємства в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»[8][9]
У листопаді 2024 року завод відновив виробництво товарного чавуну для закордонних замовників після понад піврічної перерви. Водночас виробництво товарного чавуну за період січень-вересень 2024 року становило 2 тис. т порівняно з 19 тис. т у січні-вересні 2023-го.[10]
Фінансові показники
ред.- Чистий збиток — 1 млрд. 64,066 млн гривень
Екологія
ред.Станом на 22 лютого 2011 р. Дніпровський металургійний комбінат входив до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні.[12]
У 2019 р. виділено кошти на розробку проєктно-кошторисної документації для екологічного проєкту «Реконструкція систем очищення газів, що відходять, зон спікання агломашин агломераційного цеху». Реалізація проєкту запланована на 2019—2021 рр.[3]
Обсяги виробництва
ред.Директори, голови правління
ред.- 1888–1889 — Бассон Вільгельм (керував будівництвом, зміщений через страйк робітників)
- 1889–1903 — Ясюкович Ігнатій Ігнатович
- 1903–1904 — Гужевський Людвіг-Шимон Сигизмундович
- 1904–1915 — Сундгрен Ернест Олександрович
- 1915–1919 — Макомаський Адольф Станіславович
- 1921–1921 — Бесєдов Ісак Малахійович (перший «червоний директор» заводу)
- 1925–1927 — Бардін Іван Павлович (технічний директор, провів реконструкцію)
- 1927–1931 — Манаєнков Йосип Петрович
- 1932–1933 — Голубенко Микола Васильович
- 1933–1933 — Завенягін Авраамій Павлович
- 1933–1937 — Манаєнков Йосип Петрович
- 1938–1939 — Рєзников С.
- 1939–1941 — Крамер Михайло Пилипович (парторг ЦК ВКП(б) на заводі і 1-й секретар Заводського райкому КП(б)У Петруша Федір Андрійович)
- 1941–1943 — Шмандт Герман (німецький шеф-комісар заводу)
- 1941–1943 — Неклеса Порфирій Петрович (український директор часів німецької окупації)
- 1943–1954 — Фоменко Микола Михайлович
- 1954–1962 — Орєшкін Георгій Григорович
- 1962–1967 — Філонов Іван Георгійович
- 1967–1975 — Волобуєв Микола Андрійович
- 1975–1980 — Гурський Геннадій Леонідович
- 1980–1982 — Січовий Анатолій Петрович
- 1982–1986 — Носов Костянтин Григорович
- 1986–1987 — Підберезний Микола Петрович
- 1987–1990 — Лобачов Владислав Тимофійович
- 1990–1994 — Борисов Юрій Миколайович
- 1995–1997 — Підберезний Микола Петрович
- 1999–2002 — Бродський Сергій Сергійович
- 2002–2005 — Пихтін Володимир Володимирович
- 2005–2007 — Дубина Олег Вікторович
- 2007–2011 — Буга Ілля Дмитрович
- 2011–2015 — Завгородній Максим Сергійович
- 2015–2017 — Мосьпан В'ячеслав Вікторович
- 2017– на сьогодні — Подкоритов Олександр Леонідович
Галерея
ред.-
Погруддя Ігнатію Ясюковичу -
Військовий меморіал -
Меморіал "Паротяг 9П-2179"
Примітки
ред.- ↑ а б в ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»
- ↑ Дніпровський меткомбінат змінив назву. stockworld.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ а б в г д е ж и Дніпровський МК - Інформація, показники, виробництво - GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 20 січня 2020.
- ↑ а б Дніпровський металургійний завод імені Ф. Е. Дзержинського. Енциклопедія народного господарства Української РСР. — К., 1969. — Т. 1. — С. 441—442.
- ↑ Тарута анонсировал банкротство Днепровского меткомбината [Архівовано 7 лютого 2022 у Wayback Machine.] // liga.net
- ↑ ДМК інвестує 250 млн грн у капремонт доменної печі №9 — Новини — GMK Center. GMK (укр.).
- ↑ ДМК модернізує три машини безперервного лиття заготовок — Новини — GMK Center. GMK (укр.).
- ↑ Метінвест представив нову назву підприємства у Кам'янському. metinvest.media (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ У Кам'янському більше немає ні ДМК, ні ДКХЗ. lcity.dp.ua (рос.). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ «Каметсталь» відновила виробництво чушкового чавуну на експорт — Новини — GMK Center. GMK (укр.).
- ↑ Чистий збиток ДМК ім. Дзержинського зріс на 120 мільйонів. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 19 квітня 2011.
- ↑ «Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища». [[Міністерство екології та природних ресурсів України]]. 22.02.2011. Архів оригіналу за 22.11.2011. Процитовано 27.05.2012.
Посилання
ред.
- Сайт підприємства [Архівовано 29 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Дніпровський металургійний комбінат у січні 2018 року збільшив випуск прокату на 73%. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
- Основание ДМК [Архівовано 30 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Дніпровський металургійний комбінат інвестує 233 млн грн у 2018-2019 роках для впровадження екологічних проектів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 червня 2018. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- Константин Севрюков. Завод и революция. История нетипичной забастовки 1917 года [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Спільне, 6 вересня 2019.
- Один з найбільших в Україні металургійних комбінатів зупиняє виробництво. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.