Носов Костянтин Григорович

Костянтин Григорович Носов (5 серпня 1937(19370805), місто Сталінськ, тепер Новокузнецьк Кемеровської області Російська Федерація — 7 січня 1996, Москва, похований у місті Магнітогорську) — український радянський діяч, директор металургійних комбінатів. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1990 роках. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Кандидат технічних наук (1990).

Носов Костянтин Григорович
Народився	5 серпня 1937(1937-08-05) Новокузнецьк, Західно-Сибірський край, РРФСР, СРСР
Помер	7 січня 1996(1996-01-07) (58 років) Москва, Росія
Поховання	Q29907340?
Країна	СРСР  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	металург
Alma mater	Magnitogorsk State Technical Universityd (1959)
Науковий ступінь	кандидат технічних наук (1990)
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Батько	Q18634686?
Діти	Sergey Nosovd
Нагороди

Біографія

Народився в родині інженера-металурга. У 1939 році родина переїхала у Магнітогорськ.

У 1959 році закінчив Магнітогорський гірничо-металургійний інститут.

У 1959—1960 роках — підручний сталевара мартенівського цеху № 3, у 1960—1965 роках — майстер виробництва мартенівського цеху № 1 Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

Член КПРС з 1962 року.

У 1965—1973 роках — начальник зміни, заступник начальника, начальник мартенівського цеху № 1 Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У 1973—1975 роках — головний сталеплавильник Західно-Сибірського металургійного заводу в місті Новокузнецьку Кемеровської області. У 1975—1979 роках — заступник головного сталеплавильника, заступник начальника виробничого відділу Магнітогорського металургійного комбінату імені Леніна.

У 1979—1981 роках — слухач Академії народного господарства при Раді Міністрів СРСР.

У 1981—1982 роках — головний інженер — заступник директора Макіївського металургійного заводу імені Кірова Донецької області.

У 1982—1986 роках — директор Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського Дніпропетровської області.

У 1986—1993 роках — генеральний директор Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна Дніпропетровської області.

У 1993—1996 роках — віце-президент Міжнародної Інженерної Академії у Москві.

Нагороди

• орден Леніна (1986)
• орден Трудового Червоного Прапора (1971)
• медалі
• лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1991)

Посилання

• [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

• Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.