Зено́н Русин (20 жовтня 1895, Жаб'є Косівського повіту, нині Верховина, Косівський район — ?) — український лікар, під час Української революції — підхорунжий в УСС,[1] санітарний четар УГА, учасник Листопадового зриву, боїв за Львів і українсько-польської війни.

Русин Зенон
Народження 1895(1895)
Жаб'є, нині Верховина
Смерть ? після 1926
?
Громадянство ЗУНР ЗУНР
Приналежність USS kokarda.svg УСС, ZUNR coa.svg УГА
Вид збройних сил медична служба
Роки служби 1915—1920
Звання OR-6 USR Feldwebel.svg Підхорунжий (фельдфебель), санітарний четар в УГА
Війни / битви Листопадовий чин, похід на Київ 1919, Трикутник смерті

БіографіяРедагувати

Закінчив Коломийську гімназію. Проходив службу в австрійському 24-му піхотному полку. 1915 року розпочинає медичні студії у Відні, згодом працював медиком в українському таборі для військовополонених у Австро-Угорщині.

Восени 1918 року в часі студійної відпустки застає Листопадовий чин у Львові, зголошується до УГА. Був у складі команди — з Левом Ґецом, Степаном Паньківським, Миколою Коником і Миколою Пачовським — котра вранці 1 листопада вивісила на Львівській ратуші Державну фану.

У часі боїв за Львів був серед оборонців Львівського сейму. Після відступу УГА зі столиці проходив медичну службу у Другому курені бригади УСС, згодом у 3-й Бережанській бригаді. Літом 1919 — в складі похідної групи УГА на Київ. Після відступу — в «Трикутнику смерті», у Деражні організовує лікарню для хворих на тиф.

У 1920 році полонений польськими вояками, інтернований у табір в Домб'ю, звідки щасливо втік. 1926 року закінчує медичні студії у Відні, працював по фаху в Німеччині.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати