Відкрити головне меню

Четар (інші назви: чотар або чотовий) — посадова особа молодшого старшинського (офіцерського) складу, яка здійснює керівництво чотою. Звання похідне від назви підрозділу чота або чета (відповідник рос. назви — взвод).

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Відзнака четаря УГА

Четар УССРедагувати

Як відомо, першою українською військовою формацією в XX ст. став Легіон Українських січових стрільців (УСС), створений у складі Австро-угорської цісарсько-королівської армії в серпні 1914 р. В легіоні старшинські звання січових стрільців були українськими відповідниками офіцерській старшині в австрійської армії. На чолі полку стояв полковник, що відповідає цісарсько-королівському оберштові, на чолі батальйонів, які у нас називаються куренями, стоять курінні отамани, що відповідають цісарсько-королівським майорам, на чолі компаній (рос. — рота), по нашому — сотні, стоять сотники, а під ними субальтерні офіцери: старший четар і четар.[1]

 
Відзнака чотового УПА на однострої

Відзнаки ступенів Легіону УСС спочатку не відрізнялися від прийнятих в австро-угорській армії. Їх розміщували на петлицях синього кольору. На категорію і ступінь військовослужбовця вказували кількість шестикутних зірочок, матеріал, з якого їх виготовляли, наявність на петлицях галуна, його тип. Зірочки підофіцерів були целулоїдні, білого кольору. Петлиці четаря не мали галуна, а була тільки одна зірка вишити сріблом.[2]

Четар УГАРедагувати

Державний Секретаріат Військових Справ (ДСВС) на чолі з полковником Дмитром Вітовським з перших днів військового будівництва запровадив схвалені Національною Радою старшинські звання, серед яких — четар. Термін служби у званні, після якого надавалося право на підвищення у період війни, становив: для четаря — 2 роки. За особливі заслуги на фронті наступне військове звання надавалося достроково. Право присвоювати старшинські звання четаря було у повноваженні командирів частин і Окружних військових команд.[3] Як показали дослідження, у Галицькій Армії, командантами куренів були — поручник або четар.[4]

Відзнаки ступенів розміщували на рукавах мундира і плаща. Четар відносився до сотенної старшини. І відповідно до XLVI розпоряду носили відзнаки у вигляді золотих смужок (6 мм завширшки і 120 мм завдовжки) з розетками на кінцях: хорунжий — одну смужку. [2]

Чотовий УПАРедагувати

В УПА діяла система функційних та старшинських ступенів. Згідно з нею чотовий — це командир чоти, яка в свою чергу складалась із кількох роїв. Посада чотового була функційною відзнакою, тобто керувати чотою могла особа як і з вищим так і з нижчим ступенем.[5]

Четарі українських військових з'єднаньРедагувати

   


Молодше звання
 
Хорунжий
 
Українська Галицька армія
Четар
Старше звання
 
Поручник

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати