Відкрити головне меню
Косівський повіт
Округ Коломийський (до 1867)
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Косів
Створений 1854
Площа 1842 км² (1880)
Населення 69 522 (1880)
Bezirk Kosów.png
Найбільші міста Косів, Кути, Пістинь


Косівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, СРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Косів.

Австро-УгорщинаРедагувати

Утворений у 1854 р. з 22 громад (гмін). У 1867 р. до Косівського повіту приєднаний Кутський повіт з 22 громад та передані громади Космач і Акрешори з ліквідованого Печеніжинського повіту, повернені до нього при його відновленні в 1898 р.

У 1880 р. до складу повіту входило 1 місто, 2 містечка, 45 сільських громад і 15 управлінь фільварків.

На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 44 громади, земельно — на 36 кадастральних гмін та займав площу 1801 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 77 923 особи, на 1910 р. — 85 805 осіб (українці-грекокатолики — 86 %, євреї — 11 %).

ЗУНРРедагувати

Повіт входив до Станіславської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром і головою повітової УНРади був обраний судовий радник Анатоль Лепкий, а делегатом до УНРади — Петро Шекерик-Доників (УРП; СРП). Наприкінці травня 1919 року, скориставшись наступом прибулого з Франції корпусу Галлера в ході польсько-української війни, румуни окупували територію повіту, однак через три місяці передали його полякам.

Польська окупаціяРедагувати

Косівський повіт

пол. Powiat kosowski

Місто Косів
Найбільше місто Косів
Країна   Польська Республіка
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 42 (1867—1934), 10 (1934—1939)
Населення
 - повне 93 900 (1931)
 - густота 57
Площа
 - повна 1839 км²
Дата заснування 1867

Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 43 поселень (з них 2 міста, 40 сільських гмін та 1 обезлюдніле поселення) зі 17 153 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 77 221 особа (за даними перепису населення 1921 року), з них 65 493 — греко-католики, 4 414 — римо-католики, 7 275 — юдеї, 39 — інших визнань.

Адміністративний поділРедагувати

 
Косівський повіт

1 квітня 1929 р. розпорядженням Ради Міністрів місто Косів було значно розширене за рахунок приєднання частин сіл Старий Косів і Вербовець[1].

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 26 березня 1934 р. територія міста Косів розширена шляхом приєднання села Москалівка[2].

1 серпня 1934 р. було здійснено утворення об'єднаних сільських ґмін[3] шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)Редагувати

  1. містечко Косів — місто з 1934 р.
  2. м. Кути

Сільські ґміниРедагувати

Кількість:

1920—1934 рр. — 42

1934—1939 рр. — 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Гринява ГриняваПолянкі, Ферескуля, Яблоніца 4
2 Ґміна Жаб'є Дземброня, Жаб'є 2
3 Ґміна Косув Стари Вєжбовєц (Вербовець), Косув Стари (Старий Косів), Смодна, Хомчин, Черганувка (Черганівка) 5
4 Ґміна Кути Старе Бялоберезка (Білоберізка), Кути Старе (Старі Кути), Ростокі (Розтоки), Рожен Мали (Малий Рожнів), Рожен Вєлькі (Великий Рожнів), Тудюв (Тюдів) 6
5 Ґміна Пістинь Брустури (Брустурів)Микєтиньце (Микитинці), Пістинь, ПрокураваШешори 5
6 Ґміна Рожнюв КобакіРожнюв (Рожнів)Рибно (Рибне)Слобудка (Слобідка) 4
7 Ґміна Соколувка Бабін, Город, Річка, Соколувка (Соколівка), Яворув (Яворів) 5
8 Ґміна Ясєнюв Ґурни Бервінкова (Барвінків), Долгополє, Голови, Красноіля, Кшиворувня (Криворівня), Перехрестне, Стебне (Стебні), Усцєрикі (Устерики), Хороцова (Хороцеве), Ясєнюв Ґурни (Верхній Ясенів) 10
ліквідовано Москалівка (до 26.03.1934)

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

НаселенняРедагувати

Українці-грекокатолики становили 83 % населення повіту (1907)[4].

У 1939 році в повіті проживало 98 490 мешканців (85 200 українців-грекокатоликів — 86,51 %, 2 010 українців-латинників — 2,04 %, 2 680 поляків — 2,72 %, 8 125 євреїв — 8,25 % і 475 німців та інших національностей — 0,48 %)[5].

Радянський періодРедагувати

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[6].

В 1940 р. повіт ліквідовано і територію поділено на Жаб'ївський, Косівський і Кутський райони.

Третій РайхРедагувати

Під час німецької окупації у 1941-1944 рр. Косівський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Коломия — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).

ДжерелаРедагувати

  • Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати