Акрешори

гірське село Косівського району

Акрешóри (з 1946 по 1993 — Бабинопілля) — гірське село в Україні, у Яблунівській селищній громаді Косівського району Івано-Франківської області.

село Акрешори
Герб Акрешорів Прапор Акрешорів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Косівський район
Громада Яблунівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1714
Колишня назва Бабинопілля (1946—1993)
Населення 838
Площа км²
Густота населення 93,11 осіб/км²
Поштовий індекс 78618
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°22′50″ пн. ш. 24°50′59″ сх. д.H G O
Водойми Акра
Місцева влада
Адреса ради 78621, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, смт. Яблунів, вул.Франка, 57
Староста Бойчук Ніна Михайлівна
Карта
Акрешори. Карта розташування: Україна
Акрешори
Акрешори
Акрешори. Карта розташування: Івано-Франківська область
Акрешори
Акрешори
Мапа
Мапа

CMNS: Акрешори у Вікісховищі

Географія ред.

Село Акрешори розбудоване в улоговині, навсебіч оточеній горами. Розташована за 32 км на південний захід від м. Коломия. Через поселення протікає річка Акра.

Розташоване між селами Текуча та Космач.

Присілки: Гори, Городи, Підгай, Косів, Млинці, Морданівка, Ґрунь, Верх, Озеро.

Назва ред.

Назва села походить від назви місцевої річки Акра.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Акрешори Яблунівського району перейменовано на село Бабинопілля і Акрешорівську сільську раду — на Бабинопільська.[1] 11 червня 1993 р. селу повернуто історичну назву[2].

Історія ред.

Поселення людей, яке згодом переросло в Акрешори, було тут ще в X столітті. Згодом вихідці з Акрешор почали засновувати поруч поселення, з яких почали утворюватися нові села. Акрешори дали початок таким навколишнім селам як Космач, Текуча та іншим.

На початку німецько-радянської війни в селі у липні 1941 року були угорські війська. Німці, перебравши у серпні владу мадярів, учинили серію терористичних актів: арештували і розстріляли членів ОУН, які повиходили з підпілля, організували штучний голод. За роки окупації вивезли на примусові роботи до Німеччини близько 20 чоловік. На радянсько-німецькому фронті загинуло 5 акрешорців, від рук фашистських окупантів — 3 чол. В УПА полягли 8 чол., троє загинули в радянських в'язницях та концтаборах. Багатьох вивезено до Сибіру, а майно пограбовано (за неповними даними — 22 чол.), 15 чоловік стали жертвами відплатних операцій ОУН-УПА проти активістів радянської влади.

Художня діяльність ред.

З художніх промислів найбільш розвинуте писанкарство (розписують акрешорці як дерев'яні писанки, так і писанки з курячих яєць). Акрешорські писанки зберігаються у краєзнавчих музеях області та за її межами. Знають про них і у США, Канаді, Австрії, Німеччині, Польщі, інших країнах.

Пам'ятки ред.

У селі знаходиться хрест на честь скасування панщини, відновлений у 1991 році; могила вояків УПА, освячена в 1992 р.; могила невідомому солдату; алея слави, прокладена в честь перемоги над фашизмом, освячена в 2003 р.; пам'ятник Т. Г. Шевченку, освячений у 1998 році; хрест воїнам УПА, котрі прийняли тут нерівний бій з енкаведистами.

Церква ред.

Церква Св. Великомучиника Димитрія 1900 р.[3] Належить до ПЦУ. Настоятель протоієрей Василь Бойчук.

Відомі персоналії ред.

Андріан Добрянський (нар. Акрешори; 7 вересня 1867 р) — греко-католицький священник, душпастир численних парафій Галичини і Буковини, офіційний капелан української скаутської організації "Пласт" у Бучачі (1867-1935).

Примітки ред.

  1. «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  2. Постанова ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 11.06.1993 «Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Івано-Франківської області». Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 
  3. Церква Св. Дмитра 1899. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018. 

Посилання ред.