Рундальський палац

Ру́ндальський палац (латис. Rundāles pils) — бароковий палац XVIII століття в Латвії. Розташований неподалік міста Бауска. Споруджений архітектором Франческо Бартоломео Растреллі на замовлення курляндського і семигальського герцога Ернста-Йоганна фон Бірона. Єдина з ранніх споруд архітектора, що збереглася до сьогодні. Використовується як історичний музей. Первісна назва — Ру́ентальский замок (нім. Schloss Ruhenthal).

Рундальський палац
Pictogram infobox palace.png
Rundāles pils South-West.jpg
56°24′47″ пн. ш. 24°01′29″ сх. д. / 56.41330100002777215° пн. ш. 24.02483500002777816° сх. д. / 56.41330100002777215; 24.02483500002777816Координати: 56°24′47″ пн. ш. 24°01′29″ сх. д. / 56.41330100002777215° пн. ш. 24.02483500002777816° сх. д. / 56.41330100002777215; 24.02483500002777816
Тип історичний музей
Статус спадщини National architectural monument of Latviad[1]
Країна Flag of Latvia.svg Латвія
Розташування Латвія м. Бауска, Латвія
Стиль бароко і бароко
Архітектор Франческо Бартоломео Растреллі
Засновник Ернст-Йоганн фон Бірон
Засновано Рундальський палац, 2009 рік
Сайт rundale.net
rundale.net/ru/
rundale.net/en/
rundale.net/de/
Рундальський палац. Карта розташування: Латвія
Рундальський палац
Рундальський палац (Латвія)

CMNS: Рундальський палац у Вікісховищі

Історія побудовиРедагувати

 
Парадна брама Рундальського палацу на 2007 рік.

Палац побудований на замовлення фаворита російської імператриці Анни Іоанівни — канцлера Ернста-Йоганна фон Бірона. Ще з 1733 р. за наказом Бірона були придбані землі між Мітавою і стародавньою фортецею Бауска. В місцині Руєнталь залишився дерев'яний будинок. Поряд була стара діброва, яка мала стати частиною майбутнього парку. Палац вирішили будувати на місті дерев'яного будинку, але з каменю і в розкішному стилі бароко.

Випадково збереглися проектні кресленики палацу: фасади, поземний план чотирикутної споруди з парадним двором тощо. Вони датовані 17341736 рр.(зберігаються в місті Відень, Альбертіна).

Трохи старомодний за розплануванням, палац мав свідчити про могутність володаря і його багатство. Ділянку обмежував рів, через який перекинули міст. Візитерів мала зустрічати проїзна вежа, що лише нагадувала замковий донжон, але розкішна, як дзвіниця барокової церкви. Пізніше її зруйнують і замінять бароковою брамою з кованою решіткою. За брамою йшов парадний двір, що приводив до головного входу, зорієнтованого на південь.

Палац після 1795 рРедагувати

 
Садовий фасад палацу.

Швидкі політичні зміни і арешт герцога Бірона спричинили зупинку в будівництві. Палац залишився недобудованим в другорядних частинах. Але первісне ядро ансамблю реалізувати вдалося. Растреллі добудує деякі частини будівлі лише у 1760-ті роки, після своєї вимушеної відставки і виїзду з Петербурга.

У 1795 р. Російська імперія анексувала цю територію і приєднала до свого складу. Палац був подарований фавориту імператриці Катерини ІІ — В. Зубову. Пізніше стала володінням графа Шувалова, в родині якого була до більшовицького перевороту 1917 р.

Реставрація в 20 стРедагувати

 
Один з відновлених інтер'єрів палацу. Інші — значно скромніші.

Розпочата наприкінці 20 століття реставрація палацу триває й досі. За планом, буде відновлений весь комплекс з садом бароко. Відновлені парадні сходи, частина інтер'єрів. Палац почали наповнювати картинами 18 століття, стародавніми меблями, скульптурами, предметами декоративно-ужиткового мистецтва. Відновлена частина барокового саду за старими планами. Комплекс став музеєм і місцем зустрічей президентів Латвії з закордонними політичними діячами.

Ландшафтний архітектор РастрелліРедагувати

Універсально обдарована особа, Вартоломей Растреллі проектував палаци і театри, паркові павільйони, церкви, виступав як інженер і ландшафтний архітектор.

Розплануванням садів він почав займатися ще під час своєї першої роботи в Стрельні на побудові парадної царської резиденції. Пізніше майже кожний його великий проект супроводжували плани садів

До найкращих зразків саду бароко належить і розпланування саду бароко біля Рундальського палацу. Осьова побудова поєднує шлях до палацу, сам палац, сад бароко і просіку в діброві. Регулярна частина обмежена ровом з водою і прикрашена фонтанами. П'ять променів алей ускладнені двома зустрічними, діагональними алеями, що вели до галявин з парковими павільйонами. Частина їх відновлена при реставрації.

Картинна галереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Аркин Д. «Растрелли», М, 1954 (рос)
  • Денисов Ю. Петров А."Зодчий Растрелли", материалы к изучению творчества, Л, 1963,(рос)
  • Панорама искусств, М, «Сов.художник», 1979 (рос)
  • Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
  • Овсянников. Ю. « Франческо Бартоломео Растрелли », Л. «Искусство», 1982, серия «Жизнь в искусстве» (рос)

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рундальський палац

ПриміткиРедагувати