Вікіпедія

Вільгельм Кеттлер

Вільге́льм фон Ке́ттлер (нім. Wilhelm von Kettler; 20 липня 1574(15740720) — 7 квітня 1640[3]) — герцог Курляндії (1595–1616). Представник німецької династії Кеттлерів. Другий син Готтгарда Кеттлера. Народився в Мітаві, Семигалія. Випускник Ростоцького університету[4]. Помер у Куклові, Померанія.

Вільгельм Кеттлер
Вільгельм Кеттлер
Вільгельм Кеттлер
Портрет Кеттлера
Герцог Курляндії
23 травня 1595[1][2] — 1616
Попередник: Готтгард Кеттлер
Наступник: Фрідріх Кеттлер
 
Народження: 20 липня 1574(1574-07-20)
Мітава, Семигалія[3]
Смерть: 7 квітня 1640(1640-04-07) (65 років)
Куклов, Померанія[3]
Поховання: Мітавський палац
Національність: німець
Країна: Латвія
Релігія: лютеранин
Освіта: Ростоцький університет
Рід: Кеттлери
Батько: Готтгард фон Кеттлер
Мати: Анна Мекленбург-Гюстровська
Шлюб: Софія Пруська
Діти: Яків Кеттлер

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Вільгельм Кеттлер народився 20 липня 1574 року в Мітаві, в Семигалії, в родині Готтгарда фон Кеттлера, першого герцога Курляндії і Семигалії, та його дружини Анни Мекленбург-Гюстровської. Він був другим сином подружжя. На початку 1590-х років хлопець навчався в Ростоцькому університеті[1].

За батьковим заповітом від 20 травня 1587 року, Вільгельм мусив отримати у 20 років спадок — західну частину герцогства, Курляндію з центром у замку Гольдінген. Але до набуття ним повноліття цією частиною керував його старший брат Фрідріх, що успадкував титул герцога та головував на території усієї Курляндії і Семигалії[1].

Після досягнення Вільгельмом повноліття в 1594 році, відповідно до батькової волі, брати уклали 23 травня 1595 року договір про поділ повноважень у герцогстві Курляндії і Семигалії[1][2][5]. Згідно з договором старший Фрідріх отримував Семигалію з Мітавою, а молодший Вільгельм — Курляндію з Гольдінгеном. Перший став іменуватися герцогом Семигалії, а другий — герцогом Курляндії. За умовами договору створювалися окремі курляндський і семигальські суди, господарські адміністрації та низова судова ланка. Проте герцогство лишалося як єдине політичне ціле, в якому брати були співправителями. Зокрема, збори курлянської і семигальської шляхти мусили проходити спільно в єдиному Ландтазі. Верховний суд так само залишалася спільною інститцією Курляндії та Семигалії[1]. Вільгельм склав присягу на вірність королю Речі Посполитої Сигізмунду ІІІ Вазі й став його васалом[4].

У 1605—1607 роках Вільгельм подорожував закордоном[4]. Після повернення до Курляндії він звернувся до прусського герцога Альберта-Фрідріха видати за нього його доньку Софією фон Гоггенцоллерн. Весілля відбулося 22 жовтня 1609 року в прусській столиці Кенігсберзі[3], після чого молодята переїхали до Гольдінгену[4]. За рік Софія народила сина Якова, але після того померла за декілька тижнів, 24 жовтня 1610 року[4]. Герцог був сильно вражений втратою дружини і відтоді ніколи не одружувався вдруге.

Вільгельм брав участь у польсько-шведській війні 1600—1629 років на боці Речі Посполитої. Зокрема, воював зі шведами, що намагалися захопити Ригу, найбільше місто Лівонського герцогства[4].

У своїх володіннях Вільгельм проводив централізацію управління, що призвело до конфлікту із курялндською шляхтою[4]. 10 серпня 1615 року він убив лідерів шляхетської опозиції — братів Магнуса й Гергарда Нольде. 1616 року, за згодою польського короля Сигізмунда ІІІ Вази, Ландтаг Курляндії і Семигалії офіційно позбавив Вільгельма права на престол[1]. Екс-герцог був змушений тікати закородон, до родичів, де намагвся знайти підтримку, щоб повернути собі владу. 1628 року вигнанець отримав політичний притулок в Кукловському замку, в померанського герцога Богуслава XIV. 1632 року, після смерті Сигізмунда ІІІ, Ландатаг повернув Вільгельму титул курляндського герцога, за умови, що він ніколи не повернеться до Курляндії[4]. Дотримання цієї умови гарантувало його синові Якову право стати наступним герцога і реальним правителем Курляндії і Семигалії[4].

Вільгельм Кеттлер помер 7 квітня 1640 року в Куклові, в Померанії, у віці 65-років.

Титули ред.

Божою милістю, ми, Вільгельм, герцог Курляднії і Семигалії в Лівонії.
Von Gottes Gnaden, Wir Wilhelm, in Liefland zu Churlandt und Semgallen Hertzog[6].

Сім'я ред.

Докладніше: Кеттлери
Анна Кеттлер (1567—1617) ∞ 1586: Ольбрахт Радзивілл (1558—1592).
Єлизавета Кеттлер (?—1601) ∞ 1595: Адам-Вацлав Цешинський (1574—1618).

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е Герцог Фрідріх. lv, en // Віртуальна виставка: від герцога Готтгарда до герцога Якова. — Рига: Латвійський державний історичний архів, 2011.
  2. ↑ а б Hercoga Frīdriha un Vilhelma vienošanās par kopīgu valdīšanu. Jelgavā, 1595. g. 23. maijā. LVVA, 554. f., 3. apr., 34. l.; LVVA, 5561. f., 4. apr., 719. l.
  3. ↑ а б в г Kettler family // Genealogy.eu.
  4. ↑ а б в г д е ж и к Герцог Вільгельм і герцогиня Софія. lv, en // Віртуальна виставка: від герцога Готтгарда до герцога Якова. — Рига: Латвійський державний історичний архів, 2011.
  5. ↑ Угода була завірена польським королем Сигізмундом ІІІ Вазою 7 квітня 1598 року (Герцог Фрідріх. lv, en // Віртуальна виставка: від герцога Готтгарда до герцога Якова. — Рига: Латвійський державний історичний архів, 2011.). В старій історіографії днем укладання угоди часто називають 21 травня 1596 року (Matthiesen, Heinz. Friedrich Kettler. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 513 (Digitalisat).), проте документу з такою датою не виявлено.
  6. ↑ Monumenta Livoniae Antiquae… — Riga & Leipzig: Eduard Frantzen, 1835–1847. — Band II (1839). — S. 110.

Джерела ред.

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільгельм Кеттлер

  • Герцог Вільгельм і герцогиня Софія. lv, en // Віртуальна виставка: від герцога Готтгарда до герцога Якова. — Рига: Латвійський державний історичний архів, 2011.
  • Wilhelm Kettler Prinz v.Kurland // Descendants of Charlemagne.
  • Kettler family [Архівовано 28 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Genealogy.eu.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільгельм_Кеттлер&oldid=36086136