Рудольф Гундлах
Рудольф Гундлах (1892—1957[1]) — польський військовий інженер, винахідник і конструктор танків. Очолював конструкторський підрозділ Бюро технічних досліджень броньованої зброї.
| Рудольф Гундлах | |
|---|---|
| пол. Rudolf Gundlach | |
| Народився |
28 березня 1892 Віскіткі, Ґміна Віскіткі, Жирардовський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
4 грудня 1957 (65 років) Коломб |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | офіцер, винахідник, інженер |
| Alma mater | Ризький технічний університет |
| Знання мов | польська |
| Військове звання | майор |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Рудольф Гундлах народився 28 березня 1892 року у Віскітках, Російська імперія (нині Польща) у родині пастора.[1] З 1903 по 1911 рік відвідував класичну гімназію в Лодзі, а потім вступив до Ризького технічного університету, де навчався до призову в Російську армію в 1916 році. Закінчив унтер-офіцерську артилерійську школу і служив у 8-й важкій артилерійській бригаді. У середині 1917 року став членом Союзу військових поляків у Тарту.
Гундлах вступив до Польської армії в листопаді 1918 року. Після закінчення школи автомобільних офіцерів у Кракові в жовтні 1919 р. служив ад'ютантом у Автомобільному командному центрі в Лодзі. Гундлах був призначений лейтенантом у грудні 1919 року і керував колоною військових машин під час польсько-радянської війни. У 1925 році закінчив навчання на машинобудівному факультеті Варшавського технологічного університету[2] У січні 1930 року йому було присвоєно звання капітана, а в 1937 році — звання майора.[1]
У міжвоєнній Польщі він працював в інженерному департаменті Міністерства військових справ, клерком в Інституті інженерних досліджень, а з 1931 р. був керівником Бюро з будівництва бронетанкової зброї в Інженерному інституті армії. У грудні 1934 року став начальником відділу проектування та будівництва Бюро технічних досліджень броньованої зброї. Він залишався на цій посаді до початку Другої світової війни, був нагороджений срібним хрестом заслуг.[2]
Еміграція ред.
Після падіння Польщі в 1939 році Гундлах був одним із сотень тисяч польських солдатів, техніків, вчених та інженерів, які втекли до Франції через Румунію. У Франції працював у Бюро військової індустрії а в Міністерстві промисловості польського уряду в еміграції. Після падіння Франції проблеми зі здоров'ям не дозволили йому евакуюватися до Великої Британії, і він залишився у Віші у Франції до кінця війни.
Після Другої світової війни Гундлах домагався захисту прав інтелектуальної власності над своїм перископом, який був скопійований у кількох країнах і випускався під різними назвами. Він не мав успіху в Сполучених Штатах через тривалі та дорогі судові розгляди, але йому вдалося отримати ліцензійний збір від Британської королівської комісії .[2]
Гундлах отримав велику плату за свій патент на перископ від деяких його виробників. У 1947 році він отримав компенсацію від британської влади, а французький суд присудив йому 84 мільйони франків за використання його винаходу Барб'є-Бернаром. Після сплати адвокатського збору, судових витрат і податків йому залишилось 17 мільйонів франків, що дозволило придбати віллу в Ле-Везіне під Парижем і заснувати пекарню в 1953 році. Його будинок служив місцем зустрічей польських іммігрантів. Він продав його в 1956 році і переїхав до Коломбеса, де помер 4 липня 1957 року і був похований на місцевому кладовищі.[1]
Перископ Гундлаха ред.
Гундлах відомий своїм винаходом ротаційного перископа, запатентованого в 1938 році, що зробило можливим бачення на 360 °.[3][4] Перископ давав змогу спостерігачеві (наприклад, командиру танка) дивитися вперед (верхня панель малюнка) або назад (нижня панель), не рухаючи свого місця.[5] Оскільки це підвищило комфорт спостерігача та розширило поле зору, нова конструкція перископа була використана практично у кожному танку, побудованому після 1940 року.
Вперше проект був реалізований у польських танках TKS та 7TP. В рамках польсько-британської довоєнної військової співпраці патент був проданий компанії Vickers-Armstrong за один польський злотий / 1 злотий /. Він був вбудований у всі британські танки (такі як « Хрестоносець», « Черчілль», « Валентин», « Кромвель»[6]). Після падіння Польщі, Німеччини, СРСР та Румунії захопили обладнання, що дозволило скопіювати винахід. В СРСР перископ Гундлаха був відомий як МК-4 і застосовувався у всіх танках (включаючи Т-34 і Т-70). Всі танки Axis та БТР (включаючи танки Італії, Румунії, Угорщини, Фінляндії та Японії) були обладнані або модернізовані цим перископом до 1941 року. Після Другої світової війни технологія була застосована у всьому світі. Навіть сьогодні в деяких танках та БТР використовуються оригінальні перископи Гундлаха.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Matejczuk, Piotr; Skroczyński, Zbigniew (2001). Gundlach Rudolf. У Piłatowicz, Józef (ред.). Inżynierowie polscy w XIX i XX wieku. Vol. VII (пол.). Polskie Towarzystwo Historii Techniki. с. 85—87. ISBN 83-87992-15-1.
- ↑ а б в Łukomski, Grzegorz (1995). Peryskop kapitana Rudolfa Gundlacha. У Polak, Bogusław; Komuda, Leszek (ред.). Polska myśl techniczno-wojskowa 1918-1945: III Ogólnopolska konferencja naukowa, Koszalin, 23 lutego 1995 (пол.). Wyższa Szkoła Inżynierska. с. 75, 78—80. ISBN 83-86123-19-2.
- ↑ Czarnecki, Jacek (2019). The Rebirth and Progress of the Polish Military During the Interwar Years. Journal of Military History. Society for Military History. 83 (3): 747. OCLC 473101577.
- ↑ Official Gazette of the United States Patent Office. 494. U.S. Patent Office. 1938: 371.
- ↑ Singh, Akshay; Singh, Monika (2017). The laser tracker. 2017 2nd International Conference for Convergence in Technology (I2CT). IEEE. с. 932.
- ↑ Garliński, Józef (1985). Poland in the Second World War. Macmillan Press. с. 141. ISBN 978-1-349-09910-8.
Джерела ред.
- Grzegorz Łukomski and Rafał E. Stolarski, Nie tylko Enigma... Mjr Rudolf Gundlach (1892-1957) i jego wynalazek (Not Only Enigma... Major Rudolf Gundlach (1892-1957) and His Invention), Warsaw-London, 1999.