Ростислав Всеволодович
Ростисла́в Все́володович (д.-рус. Ростиславь Всеволодовичь; 1070 — 26 травня 1093[1]) — князь із династії Рюриковичів. Князь переяславський (1078—1093)[1]. Син великого князя київського Всеволода Ярославича, онук Ярослава Мудрого[1]. Єдинокровний (зведений) брат Володимира Мономаха. Загинув у битві на річці Стугна[1]. Похований у київському Софійському соборі поряд із батьком[1].
| Ростислав Всеволодович | ||
| ||
|---|---|---|
| 1078 — 1093[1] | ||
| Попередник: | Давид Святославич | |
| Наступник: | Володимир Мономах | |
| Народження: | 1070 | |
| Смерть: | 26 травня 1093 | |
| Причина смерті: | утоплення | |
| Поховання: | Софійський собор, Київ, Україна | |
| Країна: | Київська Русь | |
| Хрещене ім'я: | Михайло | |
| Рід: | Рюриковичі | |
| Батько: | Всеволод Ярославич | |
| Мати: | Анна | |
Біографія
ред.Ростислав народився 1070 року[2].
5 грудня 1087 року Ростислав разом із батьком Всеволодом та братом Володимиром перебував у Києві на похоронах володимирського князя Ярополка Ізяславича[3][4].
У квітні 1093 року, напередодні смерті свого батька Всеволода, Ростислав був у Києві разом із братом, чернігівським князем Володимиром[5]. Коли батько представився, брати удвох оплакали його й поховали у київському Софійському соборі[5]. Після того Ростислав повернувся до Переяслава[5][6].
На початку русько-половецької війни в травні 1093 року Ростислав відгукнувся на заклик брата Володимира допомогти новому київському князю Святополку Ізяславичу, що був йому кузеном[7]. Спільне київсько-чернігівсько-переяславське військо прибуло до Треполя біля річки Стугна[7]. Князі провели нараду, на якій вирішили перейти річку й вдарити по половцях[7]. 26 травня відбулася вирішальна битва, в якій Ростислав та його дружина утримували центр руських позицій[8]. Після того як половці знесли правий фланг, який захищали кияни Святополка, вони атакували чернігівців на лівому фланзі і переяславців Ростислава[8]. Руси не витримали натиску й побігли до Стугни. Під час відступу на переправі Ростислав почав тонути. Володимир намагався врятувати брата, але ледь не потонув сам[8]. Після битви тіло Ростислава знайшли в річці[8]. Його відвезли до Києва, де «плакала за ним мати його [княгиня Анна], і всі люди плакали за ним сильно, юності його заради»[8]. Поховали Ростислава в Софійському соборі Києва біля його батька[8][9].
1961 року в усипальниці князів Софійського собору серед інших останків знайшли череп із залізним вістрям стріли. Ймовірно він належав Ростиславові, який був смертельно поранений і тому так раптово потонув на очах у брата[1][8].
За версією Києво-Печерського патерика Ростислав був запальною і неврівноваженою людиною. Він убив ченця Григорія, який намагався навернути його до праведного життя; за це на Стугні князя спіткала кара[1].
Смерть Ростислава була резонансною подією того часу. Про неї свідчать графіті на стінах Софії Київської. У «Слово о полку Ігоревім» про Стугну сказано, що ця річка, «пожръши чужи ручьи и стругы, рострена къ устью, уношу князю Ростиславу затвори днѣ при темнѣ березѣ. Плачется мати Ростиславля по уноши князи Ростиславѣ»[8].
Існує припущення, що навпроти фрески Всеволода Ярославовича, на північній стіні Софійського собору зображено Ростислава Всеволодовича.
Родина
ред.- Батько: Всеволод Ярославич — князь переяславський (1054—1073), чернігівський (1073—1076, 1077—1078), великий князь київський (1078—1093).
- Мати: Анна Половчанка[10]
- Єдинокровний брат: Володимир Всеволодович (Мономах) — князь чернігівський (1076—1077, 1078—1094), переяславський (1094—1113), великий князь київський (1113—1125).
- Єдинокровні сестри:
- Євпраксія Всеволодівна — дружина німецького імператора Генріха IV.
- Анна (Янка) Всеволодівна — засновниця і настоятельниця Янчиного монастиря.
- Катерина Всеволодівна
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и Войтович, 2000. 3.13. Всеволодовичі.
- ↑ Літопис руський… С. 106.
- ↑ Літопис руський… С. 126.
- ↑ ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись, 1908. — стлб. 198., л.76об.
- ↑ а б в Літопис руський… С. 132.
- ↑ ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись, 1908. — стлб. 208., л.80.
- ↑ а б в Літопис руський… С. 133.
- ↑ а б в г д е ж и Літопис руський… С. 134.
- ↑ ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись, 1908. — стлб. 210—212. — л.80об.—81об.
- ↑ Чепа М.-Л. А. Сім'я Всеволода Ярославовича (1030—1093) — великого князя Руси-України (історико-психологічна реконструкція) \ Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка "Проблеми загальної та педагогічної психології. Том ІІІ, частина 3. — К., 2001. — С. 236—248.
Джерела
ред.- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.] (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
- Літопис руський [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2
- Войтович Л. 3.13. Всеволодовичі. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Чому важка шапка Мономаха? / П'ять великих таємниць історичної психології. — К., 2005. — C. 31-65. ISBN 966-8356-50-0
Посилання
ред.| Попередник Давид Святославич |
|
Князь переяславський 1078-1093 |
|
Наступник Володимир Мономах |