Графіті Софії Київської

Графіті Софії Київської — написи та малюнки, залишені священниками та відвідувачами Софійського собору в Києві (виявлено понад 7000 графіті XI — початку XVIII ст.[1]). Багато графіті Софії Київської є пам'ятками української мови[2][3][4][5].

Графіті Софії Київської
Країна  Україна
CMNS: Графіті Софії Київської у Вікісховищі
Повідомлення про смерть Великого Київського князя Ярослава Мудрого.

Найпомітнішими дослідниками і відкривачами більшості графіті був історик Сергій Висоцький та сучасний дослідник доктор історичних наук В'ячеслав Корнієнко; першим досліджувати почав Павло Попов.

Найдавніші з графіті Софії Київської виконані не кирилицею, а глаголицею.

Автограф Володимира Мономаха
Зовнішні відеофайли
Лекція В'ячеслава Корнієнка "Українська мова в графіті Софії Київської"
Національний заповідник «Софія Київська». YouTube

Графіті містять цінні відомості про різні сторони життя Київської Русі — зокрема, збереглися записи про смерть Ярослава Володимировича (Мудрого), автограф Володимира Мономаха, запис про мирний договір, укладений наприкінці XI ст. між князями Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом і Олегом Святославичем на р. Желані (зараз — Жуляни), купівлю княгинею, дружиною Всеволода Ольговича, Боянової землі (середина XII ст.).

Також відоме графіті дружини князя Ізяслава Ярославовича Гертруди-Олісави: «Господи поможи рабі своєй Олісаві Святополчі матері, руський княгині».

Оскільки більшість графіті писали прості, хоч і письменні, жителі давнього Києва, то нині вони є одним з найвірогідніших джерел про давньоруську мову, тобто мову, якою розмовляли мешканці Київської Русі, на відміну від принесеної книжної церковнослов'янської мови. Аналіз давніх надписів засвідчує, що їм притаманні багато рис сучасної української мови[6][7][8].

Примітки ред.

  1. Собор святої Софії.  Державний музей (заповідник). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
  2. Серце України, або Як Софійський собор став головним храмом країни [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 22 січня 2019
  3. В'ячеслав Корнієнко. Язык Киева уже в XI в. отличался от новгородского, — историк [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.] // Громадське радіо (16 серпня 2016 р.)(рос.)
  4. В. В. Німчук. Пам'ятки української мови [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.] / Українська мова. Енциклопедія. — сайт «Ізборник»
  5. Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. — Житомир: Полісся, 2015.
  6. Графіті [Архівовано 18 липня 2019 у Wayback Machine.] / Національний заповідник «Софія Київська»
  7. Редченко Олексій. Українська граматика на стінах Софії Київської
  8. Іван Ющук. «Українська мова протягом тисячоліть» [Архівовано 8 липня 2019 у Wayback Machine.] / Товариство «Знання» України

Посилання ред.