Зигмунт Розвадовський
Зиґмунт (Йордан) Розвадо́вський (пол. Zygmunt Rozwadowski; 25 січня 1870, Львів — 23 липня 1950, Закопане, Польща) — польський живописець, сценограф.
| Зигмунт Розвадовський | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Zygmunt Rozwadowski | ||||
| ||||
| Народження | 25 січня 1870[1][2][3] Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина | |||
| Смерть | 23 липня 1950[3] (80 років) | |||
| Закопане, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка | ||||
| Поховання | Новий цвинтар (Закопане) | |||
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща[4] | |||
| Навчання | Краківська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Брати, сестри | Ян Міхал Розвадовський | |||
| Роботи в колекції | Національний музей і Національний музей у Варшаві | |||
| Нагороди |   | |||
|
| ||||
 Зигмунт Розвадовський у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народився 25 січня 1870 року в польській родині у місті Львові (тепер Україна). У 1883—1889 роках опановував художню освіту у Краківській школі образотворчих мистецтв. Серед його вчителів був Ян Матейко. Художню майстерність удосконалював у місті Мюнхені у 1891—1893 роках в приватній школі Антона Ажбе[5].
Після закінчення навчання жив у Кракові, пізніше повернувся до Львова, де працював художником і викладачем у Цісарсько-королівській (державній) промисловій школі. Працював театральним декоратором. Мешкав у власній віллі на вулиці Набєляка, 27 (нині — вулиця Котляревського).
Під час першої світової війни мобілізований до лав австрійського війська. Після відновлення незалежности Польщі брав участь у військових діях на її боці[6], зокрема, воював проти УГА.
Після другої світової війни оселився в місті Закопане, де провів останні роки свого життя та помер 23 липня 1950 року. Похований на новому цвинтарі в Закопаному.
Творчість
ред.Автор батальних сцен часів наполеонівських воєн, малював портрети й пейзажі. Серед робіт:
- «Автопортрет» (1904, Львівська картинна галерея);
- «Мисливець на коні французької імператорської гвардії» (1905);
- «Четвірка» (1905);
- «Епізод битви під Ольшинкою» (Львівська картинна галерея);
- «Сутичка кавалеристів» (Львівська картинна галерея);
- «Битва під Грюнвальдом» (Львівський історичний музей);
- плакат «Вистава домашнього промислу в Коломиї» (1912);
- плакат «Jubileuszowy Zlot Sokolstwa Polskiego we Lwowie» (1922);
- «Панорама міста Львова у XVIII столітті» (1929, полотно, олія; у співавторстві з Станіславом Яновським[pl], Львівський історичний музей; написана для Загальної крайової виставки у Познані[6]).
Брав участь у виставках у Кракові та Львові.
Примітки
ред.- ↑ RKDartists
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Sports-Reference.com
- ↑ Львів непопсовий. Про віллу Розвадовського та атентат Лемика. Архів оригіналу за 3 грудня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015.
- ↑ а б Проєкт «АртЛьвівОнлайн»: Станіслав Яновський. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
Література
ред.- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 497 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 78. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4.