Рихтичі

село Рихтичі
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Дрогобицький район
Громада	Дрогобицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA46020030280042854
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1123
Перша згадка	1434 (590 років)
Населення	3244
Площа	3,769 км²
Густота населення	860,71 осіб/км²
Поштовий індекс	82151
Телефонний код	+380 3244 91
Географічні дані
Географічні координати	49°23′29″ пн. ш. 23°32′31″ сх. д. / 49.39139° пн. ш. 23.54194° сх. д.Координати: 49°23′29″ пн. ш. 23°32′31″ сх. д. / 49.39139° пн. ш. 23.54194° сх. д.
Водойми	Бар
Найближча залізнична станція	Рихтичі
Місцева влада
Адреса ради	Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Рихтичі, вул. Дрогобицька 4
Карта
	Рихтичі
	Рихтичі
Мапа
	Рихтичі у Вікісховищі

Ри́хтичі — село в Україні, у Дрогобицькій міській громаді Дрогобицького району Львівської області. Населення — 3244 осіб. Густота населення — 860,71 осіб/км².

Історія ред.

Перша письмова згадка про село датується 1123 роком. Віддаль від Дрогобича 5 км. Населення: українців 875, поляків 163, євреїв 5. Це так звані Рихтичі Рустикальні, які входили в склад громади Рихтичі, що були заселені поляками (латинська парафія, двір). У 1826 році в селі зведена дерев'яна церква Св. Василя Великого^{[недоступне посилання з липня 2019]}. Був Кружок Рідної Школи. Приблизно у 1937 році прийшов до села молодий священик о. Микола Микита, культурно-освітня праця оживилася при Кружку Рідної Школи. Створювалися можливості заснувати там Читальню Просвіти.

Рихтичі Руські ред.

Рихтичі Руські належали до парафії у Вацевичах (нині Залужани) та щойно в 1930 році признано їм самостійного співробітника о. Йосифа Петрашкевича, а в 1932 (чи 1933) році на парафію призначено отця Михайла Терлецького. Була там старенька дерев'яна церква св. Василія, збудована у 1826 році і начислювала 895 парафіян. В тому часі жило в Рихтичах Руських 54 римокатоликів 1 6 євреїв. Рихтичі Руські (нині Рихтичі Українські) не мали Читальні Просвіти, як якогось громадського дому, не було там також українських культурно-освітніх та господарських товариств. Щойно перед Другою світовою війною вже молоде покоління, йдучи за прикладом сусідніх сіл, почало організовувати культурно-освітнє та господарське життя^[2].

Гміна Рихтичі ред.

Гміна Рихтичі — колишня (1934—1939 рр.) сільська ґміна Дрогобицького повіту Львівського воєводства Польської республіки (1918—1939) з адміністративним центром ґміни в селі Рихтичі.

1 серпня 1934 року створено ґміну Рихтичі в Дрогобицькому повіті. До неї увійшли сільські громади: Далява, Липовець, Михайлевичі, Солонське, Старе Село, Вацевичі^[3].

У 1934 році територія ґміни становила 196,21 км². Населення ґміни станом на 1931 рік становило 14392 особи. Налічувалось 2405 житлових будинків.

У Незалежній Україні ред.

27 червня 2015 року, з нагоди свята новомучеників УГКЦ, в Рихтичах на території реабілітаційного центру «Назарет» відбулося освячення новозбудованого дерев'яного храму, зведеного на честь блаженного священномученика Омеляна Ковча^[4].

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Дрогобицької міської громади.

Географія ред.

Село розкинулось на берегах ріки Бар, за 6 км на північ від центру Дрогобича.
Історично поділене на дві частини: Польська Сторона та Українська Сторона.

Наявні такі вулиці:
- Будівельна - 1040 м
- Вербова - 1150 м
- Володимира Великого - 2530 м
- Дрогобицька - 290 м
- Зарічна - 1800 м
- Зелена - 920 м
- Лесі Українки - 670 м
- Миру - 600 м
- Молодіжна - 7650 м
- Спаса - 1500 м
- Українська - 3000 м
- Шкільна - 800 м

Інфраструктура ред.

Рихтицька середня школа.
Крамниці «Водоспад», «Діана-Марія».
Кав'ярні — «Калина», «Апельсин».

Галерея ред.

Світлини села Рихтичі

Особистості ред.

Маврицій Дідушицький (1813—1877) — польський історик зі спольщеного руського роду Дідушицьких, письменник, поет, драматург, перекладач, дійсний член Польської академії наук.
Лесешак Дмитро Васильович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник антитерористичної операції на сході України.
Граф Юліуш Олександр Бєльський (1862—1941) — останній родовий власник маєтку у селі. Загинув в наслідок Сталінських репресій на заслані в Казахстані