Відкрити головне меню
U132 «Севастополь»
Фрегат Севастополь.jpg
Фрегат «Севастополь» після роззброєння
Служба
Тип/клас фрегат,
сторожовий корабель
Держава прапора СРСР СРСР, Україна Україна
Належність ВМС ЗС України
Корабельня СБЗ «Янтарь»,
Калінінград, СРСР СРСР
Закладено 11.02.1975
Спущено на воду 01.07.1976
Введено в експлуатацію 31.12.1976
Виведений зі складу флоту 30.11.2004
Статус списаний
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж нормальний — 2975 т,
повний — 3305 т
Довжина 123 м
Ширина 14,2 м
Осадка 4,57 м
Технічні дані
Рухова установка ГЕУ Газотурбинна: 2 форсажні газові турбіни ДК59 — 36000 к.с.
2 маршеві крейсерського ходу М-62А — 10000 к.с. та ЕЕУ 5 дизель-генераторів по 500 кВт
Гвинти 2 гвинти фіксованого кроку
Швидкість повного ходу — 32 вузлів
економічного ходу — 14 вузлів
Автономність плавання 4000 (14) миль
30 діб по запасах провізії
Екіпаж 194 чоловік, в тому числі 23 офіцерів
Озброєння
Артилерія 2х1 100-мм АУ АК-100
Торпедно-мінне озброєння 2х4 533-мм ТА ДТА-5,
2х12 213-мм РБУ-6000
Ракетне озброєння 1х4 ПЧРК «Раструб-Б» КТ-М-1135
Зенітне озброєння 2х2 ПУ ЗРК «Оса-М» ЗИФ-122
(U132) Севастополь.png

«Севасто́поль» — фрегат проекту 1135М (шифр «Буревестник», англ. Krivak-II class за класифікацією НАТО) багатоцільовий корабель Військово-Морських Сил України. Бортовий номер U132. До 01.08.1997 — сторожовий корабель Чорноморського флоту «Разительний» (рос. «Разительный»).

Особливості проектуРедагувати

Проект 1135М є еволюцією проекту великих протичовнових кораблів 1135, який був створений на перехресті двох напрямків в еволюції протичовнових кораблів радянського флоту — малих (проекти 159 і 35) і великих (проект 61). У той час Радянський ВМФ виходив у світовий океан, і його головним завданням вважалася боротьба з атомними підводними човнами потенційного противника.

Тактико-технічне завдання на проект 1135 було сформоване у 1964 році. Основне призначення сторожового корабля було «тривале патрулювання з метою пошуку і знищення підводних човнів противника і охорона кораблів і суден на переході морем». В результаті був створений вдалий проект газотурбінного корабля, здатного діяти в морській зоні. Вперше на вітчизняному кораблі відносно невеликої водотоннажності вдалося розмістити потужне протичовнове озброєння, включаючи ПЧРК «Мєтєль»[1].

Проект 1135М є подальшою модернізацією проекту 1135: на кораблях проекту артилерійський комплекс АК-726-МР-105 зі спареними 76-мм артустановками замінений потужнішим АК-100-МР-145 з двома одногарматними 100-мм АУ АК-100, протичовновий ракетний комплекс замінений сучаснішим УРПК-5 «Раструб» з ракетоторпедою 85РУ, здатною уражати не тільки підводні, а і надводні цілі, встановлені потужніші ГАС, що призвело до збільшення водотоннажності на 140 тонн[2].

Всього у 19731981 роках було побудовано 11 сторожових кораблів проекту 1135М[2].

Історія корабляРедагувати

Великий протичовновий корабель «Разительний» (заводський № С-161)  був зарахований в списки кораблів ВМФ СРСР 5 червня 1974 року. Закладений на Калінінградському суднобудівному заводі «Янтарь» 11 лютого 1975 року. Спущений на воду 1 липня 1976 року[1].

 
Підйом військово-морського прапора. 27.11.1976

У квітні 1976 року на Чорноморському флоті був сформований екіпаж корабля, який в червні того ж року двома командами відбув у Калінінград. Заселення екіпажу на корабель відбулося 1011 жовтня, а 27 листопада на кораблі був піднятий прапор ВМФ СРСР. Підписання акту про прийняття корабля до складу ВМФ відбулося 31 грудня 1976 року в Балтійську. Після чого корабель здійснив самостійний міжфлотський перехід в Севастополь, де 5 лютого 1977 року був включений в склад 30-ї дивізії протичовнових кораблів Чорноморського флоту. 28 червня того ж року ВПК «Разительний» перекласифікований в сторожовий корабель (СКР)[3].

На початку 1980-х неодноразово виходив на бойові служби в Середземне море: в період з листопада 1979-го по березень 1980 року — бойова служба з заходом в порт Спліт, Хорватія (25—30.12.1979), стеження за авіаносною багатоцільовою групою авма «Німіц» ВМС США; лютий — травень 1981-го — бойова служба з заходом в порт Бізерта, Туніс (24—29.04.1981), участь в стратегічних навчаннях «Південь-81», стеження за авм «Америка», потім за авм «Форрестол»; червень — вересень 1981-го — бойова служба, участь в арабо-ізраїльському конфлікті, стеження за авм «Форрестол» і удк «Нассау», візит в Триполі, Лівія (25—30.07.1981)[4].

 
«Разительний» на контрольному виході (Севастополь)

У 1984 році здійснив трансатлантичний похід з заходом в порт Гавана, Куба (28.12.1984 — 02.01.1985). А у 1989 році здійснив візит в порт Констанца, Румунія (24—28.04.1989)[1].

21 липня 1992 року брав участь у переслідуванні і спробі перехопити сторожовий корабель Кримської військово-морської бази СКР-112, на якому був піднятий військово-морський прапор України.

Під час виходу СКР «Разительний» на ходові випробування після ремонту, відразу ж після проходження бонових воріт Севастопольської бухти по кораблю була оголошена «Бойова тривога». У тракт подачі артилерійських установок АК-100 до лінії АУТ були подані практичні снаряди, а ракети ЗРК «Оса» перестиковані на бойові роз'єми. Була підготовлена і десантна партія (але без вогнепальної зброї)[3].

 
«Разительний» переслідує СКР-112

Близько 17:00 при спробі «Разительного» і МПК-93 перехопити СКР-112, у у МПК-93 вийшов із ладу кермовий прилад і він з позиції курсового кута правого борту відносно «Разительного» 20—30° почав описувати циркуляцію вліво, перетнув курс сторжовика по носі і далі проходячи циркуляцію в напрямку його корми, пройшовши від неї в найкоротшій дистанції близько 5 метрів. Тільки випадковість і вміле маневрування командира «Разительного» капітана 2 рангу Олександра Сіліна запобігли катастрофі[3].

Під час грузино-абхазького конфлікту, 11 жовтня 1992 року «Разительний» з групою кораблів ЧФ прибув до узбережжя Абхазії, де мав забезпечувати переговори лідерів Росії, Грузії і Абхазії в Сухумі 14 жовтня (переговори так і не відбулись). пізніше він брав участь в операції по евакуації кораблями Чорноморського флоту населення із Поті[5].

14 липня 1997 року, згідно з українсько-російською угодою про параметри розподілу Чорноморського флоту розпочався процес передачі корабля ВМС України. У склад Військово-Морських Сил України корабель увійшов 1 серпня 1997 року, де отримав назву «Севастополь» і бортовий номер U132[6].

Через відсутність коштів на ремонт і відновлення технічної готовності корабля в ВМС України як бойова одиниця не використовувався. 30 листопада 2004 року розпорядженням Кабінету Міністрів України відрахований зі складу флоту. Роззброєний фрегат в 2005 році проданий ВМС Туреччини як мішень для стрільб. Відбуксований в Стамбул 6 липня 2006 року[7].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Сторожевой корабль «Разительный». Інформаційний ресурс «Черноморский флот» (рос.)
  2. а б Проект 1135 и 1135М. Военный портал (рос.)
  3. а б в За споминами членів екіпажу корабля. Сайт ветеранів СКР «Разительний» (рос.)
  4. Дмитрий Кашканов. ДМБ-82. Воспоминания участника событий. Сайт ветеранів СКР «Разительний» (рос.)
  5. За іншими даними «Разительний» участі в евакуації не приймав, а протягом місяця здійснював чергування по ППО, ПКО, ПДО біля абхазького узбережжя
  6. Додаток № 4 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту. Перелік військових кораблів та суден Чорноморського флоту, які належать Україні та Російській Федерації. План-графік передачі кораблів і суден ЧФ в склад ЗС Російської Федерації і України
  7. Павел Лакийчук. ЧФ России и ВМС Украины: «рожки да ножки» уже и навсегда? Причины, состояние, тенденции. Чорноморська безпека. № 3(17) 2010 Архівовано 26 квітень 2011 у Wayback Machine. (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть I. Большие противолодочные корабли. Сторожевые корабли. — 124 с. — ISBN 5-8172-0094-5.
  • Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
  • Заблоцкий В.П., Костриченко В.В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 2003—2004. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2003. — ISBN 0-71062-623-1.

Див. такожРедагувати