Рабштинський замок

**Рабштинський замок**
Рабштинський замок
	Руїни замку в Рабштині
	50°18′03″ пн. ш. 19°35′39″ сх. д. / 50.300833° пн. ш. 19.594167° сх. д.Координати: 50°18′03″ пн. ш. 19°35′39″ сх. д. / 50.300833° пн. ш. 19.594167° сх. д.
Статус	Історична пам'ятка
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини Польщі
Країна	Польща
Розташування	Рабштин, Гміна Олькуш, Олькуський повіт, Малопольське воєводство
Архітектурний стиль	Готика, Ренесанс
Сайт	zamekrabsztyn.pl
	Рабштинський замок (Польща)
	Рабштинський замок у Вікісховищі

Рабштинський замок (пол. Zamek w Rabsztynie) —руїни замку, побудованого на Рабштинському пагорбі (447,5 м) на Краківсько-Ченстоховській височині в селі Рабштин в гміні Олькуш Олькуського повіту Малопольського воєводства в Польщі. Замок належить до системи замків, що відома під назвою так званих Орлиних гнізд.

Із Рабштином пов’язана родина українського гетьмана Оліфера Голуба, адже його кузен — Гаврило Голубок, свого часу керував тут замковою залогою^[2].

Історія

Руїни Рабштинського замку. Ксилографія Юзефи Клеченської на основі малюнку Фелікса Бжозовського, 1879 рік

Назва замку найбільш ймовірно походить від нім. Rabestein — круча скеля.

Первісний замок, згадки про який датуються XIII століттям, був дерев’яним. Мурований замок на його місці було побудовано за часів Казимира Великого^[3]. Король Людовик Угорський подарував замок князю Владиславу Опольському разом з іншими об'єктами. Після повернення замку від нього, Владислав Ягайло передав замок у заставу за борги Спиткові II Мельштинському гербу Леліва^[3]. У 1439 році, син Спитка, який мав таке ж ім'я, як і батько — Спитко III Мельштинський, створив польську гуситську конфедерацію Краківського єпископа Збігнева Олесницького. Після нападу на Королівську раду в Новому Корчині він зазнав поразки та загинув у битві під Ґротниками^[3]. Його майно, разом із замком, було конфісковано у 1441 році до королівської скарбниці. Пізніше як віно Ядвіги з Ксьонжа, майно перейшло у володіння Анджея Тенчинського. У 1442 році за бажанням короля він мав зміцнити замок^[4]. За участь у вбивстві Анджея Течинського, за допомогою його брата Яна Тенчинського з Рабштина, тут відбував покарання Мартин Белза, один із краківських радників^[5]. На початку XVI століття замок опинився у володінні Бонерів, які впродовж трьох поколінь обіймали посади рабштинських старост. У 1573 році у Северина Бонера тут гостював король Генріх Валуа^[3]. У 1587 році керівником замкової залоги був майбутній кошовий отаман Війська Запорозького низового Гаврило Голубок, який спершу відбив атаку військ прихильників Габсбургів, під керівництвом Яна Зборовського а пізніше розгромив відділ, який йшов на підмогу австрійським військам з запасами живності та амуніції^[6].

У 1592 році замок черговим старостою замку став Миколай Вольський, а потім Великий маршалок коронний Зигмунт Мишковський^[3]. Ймовірно, що останній, на початку XVII століття, розбудував замок у стилі ренесансу^[3]. Біля підніжжя верхнього замку було побудовано нижній замок із двоповерховим палацом, що мав три крила, в якому було 40 кімнат. Весь комплекс було відокремлено від решти пагорба муром із надбрамною вежею та глибоким ровом, однак замок уже частково втратив свій оборонний характер у зв’язку з розвитком вогнепальної зброї.

Під час Шведського потопу у 1657 році шведські війська, що відступали, розграбували і знищили замок^[3], про що свідчить люстрація з 1660 року^[5]. Після того замок більше не відбудовували. Його ще частково використовували до початку XIX століття, після чого його було покинуто^[3]. У другій половині XIX століття шукачі скарбів підірвали єдину вцілілу частину замку — вежу та мури нижнього замку^[3].

Сучасний стан

У замку проходять щорічні лицарські турніри. Після часткової реконструкції замку, яка тривала кілька років, у 2009 році було введено в експлуатацію сторожову вежу та головну браму^[7].